Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 р. справа № 2а-26322/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівр»
про стягнення заборгованості в сумі 19800,00 грн.
за участю:
від позивача: Майдиков С.Б. (за дов. № 42 від 21.08.2010 р.)
від відповідача: не з’явився
Державна податкова інспекція у Волноваському районі звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівр» про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 19800,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 13 жовтня 2010 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівр» обліковується сума податкового боргу у розмірі 19800,00 грн., яка виникла внаслідок несплати суми податкових зобов’язань визначених податковим повідомлення – рішенням № 0000201720/0 від 25.03.2010 року. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», якою на платників податків покладений обов’язок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, підпункту 5.4.1 пункту 5.4., підпункту 5.3.1. пункту 5.3., статті 5, підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на додану вартість в сумі 19800,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені в позовній заяві вимоги.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте, до судового засідання не з’явився, уповноваженого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань чи заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівр» є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 35374160, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 4). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 684/10/29-014-1 від 22.08.2007 року, як платник податків відповідач перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у Волноваському районі (арк. справи5).
25 березня 2010 року податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000201720/0 про застосування штрафних санкцій з податку з доходів з фізичних осіб в сумі 19800,00 гривень, з яких основний платіж – 6000,00 гривень, штрафні санкції – 13200,00 гривень Податкове повідомлення - рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 25 березня 2010 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення – рішення № 0000201720/0 (арк. справи 6).
09 квітня 2010 року позивачем було прийнято першу податкову вимогу № 1/52 на суму 19800,00 грн., яку було отримано відповідачем 12.04.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці першої податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 7).
11 травня 2010 року позивачем було прийнято другу податкову вимогу № 2/61 на суму 19800,00 грн., яку було отримано відповідачем 12.05.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці першої податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 7).
Станом на 10 грудня 2010 року за інформацією зворотного боку облікової картки відповідача з податку з доходів фізичних осіб сума заборгованості складає 19800,00 грн.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми визначеного зобов’язання з плати податку з доходів фізичних осіб, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", яким визначені принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, передбачено сплату податку на доходи фізичних осіб.
Визначення платників податку, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до підпункту д) пункту 1.3. статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України.
Підпунктом 4.2.1. пункту 4.1. статті 4 зазначеного Закону передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Статтею 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначені ставки податку. Відповідно до п. 7.1. ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначений статтею 8 Закону.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Стаття 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає порядок сплати (перерахування) податку до бюджету.
Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - уповноважений підрозділ).
Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
Відповідно до підпункту 16.3.4. пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до абзацу 3 п.п. 5.3.1. п. 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Отже, днем вручення податкового повідомлення-рішення № 0000201720/0 від 25 березня 2010 року про нарахування штрафних санкцій в сумі 19800,00 грн. є день вручення такого податкового повідомлення – рішення про застосування штрафних санкцій платника податку з доходів з фізичних осіб, тобто 25 березня 2010 року (арк. справи 6). Податкові зобов’язання відповідача, визначені зазначеним податковим повідомленням-рішенням вважаються такими, що узгоджені 25 березня 2010 року. Отже, сума податкових зобов'язань із заявлених платежів вважається узгодженою.
Граничний строк сплати податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням – рішенням № 0000201720/0 від 25 березня 2010 року є 05 квітня 2010 року. Проте, на день судового розгляду, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту "б" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання зазначених вимог, позивачем 09 квітня 2010 року було прийнято першу податкову вимогу № 1/52 на суму 19800,00 грн., яку було отримано відповідачем 12.04.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці першої податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 7).
11 травня 2010 року позивачем було прийнято другу податкову вимогу № 2/61 на суму 19800,00 грн., яку було отримано відповідачем 12.05.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці першої податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 7).
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов’язання з плати податку на додану вартість, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Волноваському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівр» про стягнення заборгованості з податку з доходів з фізичних осіб в сумі 19800,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівр» (код ЄДРПОУ 35374160, адреса: 85732, Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке, вул. Кошового, 37-б/51) на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів з фізичних осіб грошові кошти в розмірі 19800,00 грн. (дев’ятнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) на р/р 33215800700184, код платежу 5011010145, отримувач платежу Новотроїцька сільська рада, код ЄДРПОУ 34683799, банк УДК у Донецькій області, МФО 834016.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 грудня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Михайлик А.С.