27.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 р. Справа № 2а-13932/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шлай А. В. < Текст >
при секретаріХаламай Ю.С.,
за участю
представників
позивача
відповідача Бублейнік В.А.,
Товстої Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс "Практика" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконною бездіяльність Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо неприйняття уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2007 року, жовтень 2007 року, липень 2007 року, травень 2007 року, серпень 2007 року, червень 2007 року, вересень 2007 року, листопад 2007 року та зобов'язати відповідача прийняти уточнюючі розрахунки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та пояснив суду, що 07.05.2010 року на адресу відповідача були направлені уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, проте відповідач прийняти їх відмовився, пославшись на те, що підприємством невірно вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що 07.05.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» на адресу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська поштою направлені уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2007 року, жовтень 2007 року, липень 2007 року, травень 2007 року, серпень 2007 року, червень 2007 року, вересень 2007 року, листопад 2007 року, які отримана відповідачем 11 травня 2010 року, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення. Листом за вих. № 15421/10/28-215 від 13.05.2010 р. Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська повідомила керівника ТОВ НВК «Практика» про те, що надіслані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість не визнані як податкові декларації, оскільки в них невірно вказаний номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з положень п.п.4.1.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за якими прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Таким чином, законодавець чітко визначив підстави невизнання контролюючим органом податкової декларації, а саме: не зазначення в ній обов'язкових реквізитів, відсутність підписів посадових осіб, відсутність печатки платника податків.
Як встановлено у судовому засіданні, уточнюючі розрахунки позивача містять усі обов'язкові реквізити, вони скріплені печаткою підприємства, містять підпис керівника. Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ зазначений в розрахунках - 100071100 відповідає номеру свідоцтва, виданому 15 жовтня 2007 року.
Податкова декларація є документом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку ( п.1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») з урахуванням наведених у ній показниках, перевірка яких проводиться контролюючим органом відповідно до п.4.2.2 цього ж Закону України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо невизнання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, надісланих позивачем поштою, є протиправними, оскільки вчинені всупереч п.п.4.1.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При вирішенні спору, суд вважає за можливе застосувати статтю 11 Кодексу адміністративного судочинства України та з метою повного захисту інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними саме дії відповідача, а не незаконною бездіяльність (як зазначено в адміністративному позові) щодо невизнання як податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що відповідатиме змісту повноважень адміністративних судів при вирішенні публічно-правових спорів, визначених статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, суд вважає, що у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача прийняти уточнюючі розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Оскільки оскаржені дії відповідача визнані судом протиправними, надіслана позивачем податкова декларація вважається поданою та прийнятою до обліку.
Керуючись статтями 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо невизнання як податкової звітності уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «Практика» з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2007 року, жовтень 2007 року, липень 2007 року, травень 2007 року, серпень 2007 року, червень 2007 року, вересень 2007 року, листопад 2007 року.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >А.В. Шлай
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >