23.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 р. Справа № 2а-12342/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В. < Текст >
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Бруцької О.О.
Передерій О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 34» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про про визнання дій не правомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 34» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання дій не правомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просить визнати не правомірним самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем сум, які не зазначені в призначенні платежу під час перерахунку податкових зобов'язань за травень місяць 2010 року, та провести зарахування суми відповідно до платіжного доручення № 565 від 22 червня 2010 року.
В обґрунтування позову зазначено, що платіжні документи (податкова декларація з податку на додану вартість від року, на загальну суму 42708,00 грн.), відповідно до яких здійснюється плата податкових зобов'язань та відомостей особового рахунку з ПДВ за період травень року вбачається, що відповідачем зараховується сплачені суми податкових за вказаний період без урахування того, що у платіжних документах позивачем зазначений інший податковий період, за який сплачуються суми узгоджених податкових зобов’язань. Суму податкових обов'язків чи податкового зобов'язання з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5. статті 16 Закону України «Про порядок попшення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», слід урахувати сплаченими в день реєстрації банківською установок платіжного документа з вказаним у ньому значенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу, визначеного платником.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що згідно п.7.7 ст.7 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - III „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами „ ( із змінами внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003р. №550-ІУ та п.1.6 розділу 1 інструкції „ Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України,, (із змінами та доповненнями ) затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р № 276 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 „Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку", податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Таким чином, позивач добровільно, використуючи платіжне доручення, передав у власність держави свої кошти на сплату податку на додану вартість, але при цьому порушив черговість сплати податкового боргу і поточних податкових зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р., платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема, податок на додану вартість.
Згідно до пп. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 – ВР від 03.04.1997 року, податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідно до абз. „а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі - Закон України № 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Державне підприємство «Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 34» подало 18.06.2010р. до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області податкову декларацію по податку на додану вартість за 5 місяць 2010р.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Однак, підприємством не сплачено зазначених ним у декларації сум податкових зобов’язань у встановлені законом строки.
З метою погашення податкового боргу позивачем було сплачено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за травень 2010р. у сумі 42708,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 565 від 22.06.2010 року.
Відповідно до повідомлення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області № 104030029880752 від 23.06.2010р. враховуючи питому вагу пені у загальній сумі податкового боргу станом на день сплати (12,166600 %) податковим органом здійснено розподіл податкового боргу за платежем податок на додану вартість, а саме: сплачена сума податкового боргу - 42708,00 грн., розподіл суми на погашення – 37511,91 грн. – податкового боргу, 5196,09 грн. – пені.
Пунктом 7.7. статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою закріплено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Згідно п.11.4 "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за N 843/11123. проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. Зменшення нарахованих сум відповідно декларації по податку на прибуток, що потрапляє в картки особових рахунків, погашає податковий борг (при його наявності), або виникає переплата.
Тобто, зменшення нарахованих сум згідно наданої декларації в особистих картках платника податку погашає (повністю або частково) податковий борг платника, але не звільняє його від відповідальності за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Наказом ДПА України від 13 листопада 2002 року № 540 затверджено Податкове роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу пунктом 1 якого, зокрема, передбачено: "кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується, як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом".
Згідно з підпунктом "г" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону № 2181, податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства уповноваженими на це контролюючими органами, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.
Відповідно до наказу ДПА України від 16 липня 2003 року N 354 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині визначення терміна "погашення податкового боргу":
-повне погашення податкового боргу за певним видом платежу до бюджету - це зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом до нульового значення;
-часткове погашення податкового боргу за певним видом платежу до бюджету;
-це зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом до іншого від'ємного значення, абсолютне значення якого є меншим за попереднє.
Таким чином, з урахуванням наявності у позивача податкового боргу з податку на додану вартість за попередні періоди та пені, відповідачем було здійснено розподіл суми сплаченого позивачем податкового зобов’язання.
Крім того, відповідач не змінював призначення платежу і спрямував його на погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що при зарахуванні сплачених позивачем сум відповідно до платіжного доручення № 565 від 22.06.2010р. відповідач діяв обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Зазначене було доведено відповідачем в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 34» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання дій не правомірними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 15.11.2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >