КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-95/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Карапута Л.В.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Парінова А.Б., Цвіркуна Ю.І.

           розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Полтавської області, інспектора дорожньої патрульної служби Лубенської роти дорожньо патрульної служби Бараненко Олександра Григоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВІ № 015852 від 25 серпня 2009 року.    

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 січня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

  Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до  ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –залишенню без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 25 серпня 2009 року, керуючи транспортним засобом марки Мітсубісі, перевищів швидкість руху більше ніж 20 км/год, рухався в населеному пункті зі швидкістю 87 км/год.  

Приймаючи постанову про відмову в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що дії ОСОБА_2 за ст. 122 ч. 1 КУпАП інспектором ДПС кваліфіковані вірно, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. накладене на позивача в межах санкції вказаної статті.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи внутрішніх справ мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач мав необхідні повноваження щодо складання протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 12.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини події, у зв’язку з якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, згідно якого порушення позивачем Правил дорожнього руху України було зафіксовано приладом «РАДІС»№ 2231.

У відповідності до п.п. 10 п. 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року N 341, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право використовувати в установленому порядку спеціальні технічні і транспортні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, обстеження водіїв, нагляду за технічним станом транспортних засобів, автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, примусової зупинки транспортних засобів, їх транспортування на спеціальні майданчики у випадках порушень водіями правил зупинки і стоянки, дешифрування показань тахографів.

Згідно п. 20.2 інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.

Технічний прилад «РАДІС»№ 2231 був належним чином сертифікований, а також пройшов метрологічну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 25-03/07800 від 29 червня 2008 року, яке чинне до 30 червня 2009 року.

Таким чином, відповідач мав право використовувати прилад «РАДІС»№ 2231  для фіксації факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Постанова серії ВІ № 015852 від 25 серпня  2009 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.  за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за своєю формою і змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, та винесена у порядку, встановленому КУпАП. Факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення встановлено матеріалами адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

       Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

     При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

    Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

   Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

     Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :  

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення.  

           Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 січня 2010 року залишити без змін.

           Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                А.Б.Парінов   

                                                                                           Ю.І.Цвіркун