Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2010 р. справа № 2а-24395/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача: Макуріна О.С., за довіреністю № 10225/07 від 04 листопада 2010 року,
від відповідача: Ануфрієв Є.Г., за довіреністю № 0109/13 від 31 серпня 2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області
до відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат»
про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01 лютого 2008 року по 01 жовтня 2010 року у розмірі 9743941 грн. 64 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» (далі – відповідач, підприємство) про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01 лютого 2008 року по 01 жовтня 2010 року у розмірі 9743941 грн. 64 коп.
Зазначило, що направляло відповідачу розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 лютого 2008 року по 01 жовтня 2010 року на загальну суму 9743941 грн. 64 коп. В строк, передбачений законодавством, відповідач не сплатив зазначену суму Пенсійному фонду.
Правовою підставою стягнення вважає норми частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, що у позивача відсутні належні докази понесення витрат на доставку та виплату пільгових пенсій працівникам підприємства, оскільки розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати. Крім того, позивачем не надані докази направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на адресу відповідача в період, вказаний у позові. До того ж, відповідач зазначає, що серед списків є особи, довідки про наявність трудового стажу яких відсутні. Також, просив застосувати наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням цього, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень, перевіривши матеріали справи та подані документи, дійшов наступного висновку.
Відкрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний комбінат», код ЄДРПОУ 00191170, є юридичною особою та відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (т. 1 а.с. 7-9).
У відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №1.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.
Органом Пенсійного фонду України – позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т. 1 а.с. 10-249, т. 2 а.с. 1-240, т. 3 а.с. 1-154), які отримані відповідачем, про що свідчать підписи представників підприємства на копіях повідомлень (т. 14 а.с. 54-74).
Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, з урахуванням щорічних коригувань розрахунків за 2007, 2008 та 2009 роки, відповідач мав сплатити за період з 01 лютого 2010 року по 30 вересня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 9743941 грн. 64 коп. Відповідач вказану суму не сплатив, у зв’язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.
Крім того, наявність заборгованості підтверджується наданим в судовому засіданні представниками сторін актом звірки взаємних розрахунків, складеним Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області та відкритим акціонерним товариством «Макіївський металургійний комбінат» 15 листопада 2010 року.
На підтвердження факту отримання пенсій зазначеними у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особами, Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки надані суду копії матеріалів пенсійних справ, з яких вбачається, що зазначені особи працюють або працювали у відповідача (т. 3 а.с. 155-250, т. 4 а.с. 1-248, т. 5 а.с. 1-234, т. 6 а.с. 1-238, т. 7 а.с. 1-244, т. 8 а.с. 1-254, т. 9 а.с. 1-246, т. 10 а.с. 1-247, т. 11 а.с. 1-246, т. 12 а.с. 1-250, т. 13 а.с. 1-250, т. 14 а.с. 1-33). Цей факт підтверджується довідками форми ТЗ-106, наданими Управлінню відповідачем по справі.
В матеріалах справи також містяться довідки Управління про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вказаному в позовній заяві періоді отримували пенсію за віком (т. 14 а.с. 75-100). На підставі цього, суми сплачених пенсій даним особам не пред’являються Управлінням до відшкодування відповідачу.
Таким чином, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо невідповідності наданих позивачем доказів, а саме списків осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, та довідок про облік в територіальних органах Пенсійного фонду, вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строків звернення до суду та необхідність застосування при розгляді справи вимоги статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України за огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Так, частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Ця норма є спеціальною, тому підлягає переважному застосуванню у порівнянні із загальною нормою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Визначення поняття недоїмки міститься у частині 2 вказаної статті. Згідно з нею суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страховими внесками у відповідності до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Враховуючи, що внесення підприємствами плати, яка б покривала фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, передбачено саме Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідні кошти відносяться до системи коштів відрахувань на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже, загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи, встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, до даних правовідносин не застосовується.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області до відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01 лютого 2008 року по 01 жовтня 2010 року у розмірі 9743941 грн. 64 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» (86105, Донецька область, місто Макіївка, вул. Металургійна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00191170) заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 лютого 2008 року по 01 жовтня 2010 року у розмірі 9743941 (дев’ять мільйонів сімсот сорок три тисячі дев’ятсот сорок одна) грн. 64 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 грудня 2010 року в присутності представників позивача та відповідача. Постанова у повному обсязі складена 07 грудня 2010 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Іванченков А. С.