Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 р. справа № 2а-26424/10/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
15 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Іванченкова А.С.,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», № 1251-XII від 25 червня 1991 року (зі змінами та доповненнями), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач, як підтверджується матеріалами справи, вимог зазначеної статті не виконував з 4 кварталу 2008 року.
Положеннями статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 Господарського кодексу України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», № 755-IV від 15 травня 2003 року (зі змінами та доповненнями), неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Таким чином, суд вважає, що припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця через неподання нею протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності належить до інших видів адміністративно-господарських санкцій, які передбачені законом.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Положеннями пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби наділені правом звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
На підставі аналізу норм Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд вважає, що реалізація пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» можлива шляхом звернення державної податкової інспекції з позовом про припинення фізичної особи-підприємця, не пов’язаного з банкрутством, з метою виконання функцій податкової служби, визначених у положеннях статті 10 цього Закону.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Зазначені дії реєстратор має вчинити в силу наданих йому повноважень, що не потребує додаткового судового рішення щодо цього суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
В даному випадку таким законом є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 183-2, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області 12 січня 2007 року за номером 2 268 000 0000 004159.
Постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
Направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для вчинення всіх необхідних реєстраційних дій.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Іванченков А. С.