23.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 р. справа № 2а-5384/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В., < Текст >
при секретаріШенкунісі А.О.,
за участю:
представника позивача
представника відповідача
представника третьої особи Пащука В.В.,
Якобчук О.Б.,
Пащука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою Міністерства транспорту та зв’язку України до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державне підприємство «Придніпровська залізниця», про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Міністерство транспорту та зв’язку України (далі – позивач) звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (далі – відповідач, КП «ДМБТІ»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державне підприємство «Придніпровська залізниця», в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати дії відповідача про відмову в реєстрації будівлі переїзду, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський узвіз, 102к неправомірними; зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови.
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 року у справі №30/75-09 за позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України до Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державне підприємство «Придніпровська залізниця» визнано за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови. Позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості. 29 вересня 2009 року відповідач надав рішення про відмову в реєстрації права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна. Відмову відповідача позивач вважає безпідставною та протиправною, оскільки відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 р. № 157/6445 (далі –Тимчасове положення) компетенцією відповідача є виключно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, тобто внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникнення, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлювальних документів. Судовим рішенням, залученим до матеріалів справи, доводиться право власності позивача на зазначений об’єкт нерухомості. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволені. Представник відповідача пояснив, що в порушення п.3.3. Тимчасового положення, подані позивачем документи не відповідають встановленим вимогам, а саме: реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку; самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови, згідно норм чинного законодавства, потребує введення в експлуатацію. Також, представник відповідача зазначив, що в зазначеному рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 року невірно зазначений технічний опис нерухомого майна, а саме, не вказаний підвал під літ. А-1, який входить до загальної площі будівлі переїзду літ. А-1, вхід до підвалу літ. а-1, сходи з майданчиком літ. а, вбиральня літ. Б, на які необхідно визнати право власності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 року у справі №30/75-09 за позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України до Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державне підприємство «Придніпровська залізниця» визнано за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови.
Відповідно до п.п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1952-IV від 01.07.2004 р. (далі –Закон № 1952) обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, а саме, право власності на нерухоме майно.
У відповідності з п. 1.3. Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Міністерство транспорту та зв’язку України звернулося до КП «ДМБТІ» з заявою про реєстрацію права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови, про що відповідачем складено замовлення №7391/07 від 03.09.2009 року.
29.09.2009 року відповідачем винесено рішення про відмову у реєстрації права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна, з посиланням на порушення позивачем п.3.3. Тимчасового положення, а саме: реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку; самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови, згідно норм чинного законодавства, потребує введення в експлуатацію. Також представник відповідача зазначив, що в зазначеному рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 року невірно зазначений технічний опис нерухомого майна, а саме, не вказаний підвал під літ. А-1, який входить до загальної площі будівлі переїзду літ. А-1, вхід до підвалу літ. а-1, сходи з майданчиком літ. а, вбиральня літ. Б, на які необхідно визнати право власності.
Суд вважає, що зазначені відповідачем обставини не є підставою для невиконання судового рішення господарського суду Дніпропетровської області року від 02.06.2009 року, яке набрало законної сили з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.13 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ст.19 Закону № 1952 підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду про визнання права власності на будівлю (частину будівлі), споруду.
У ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 наведений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації права, до якого наведені відповідачем підстави не віднесені. За ч.3 ст.24 Закону № 1952 відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Відповідно до п. 10 додатку № 1 до п. 2.1 Тимчасового положення рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна.
Згідно ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій України» рішення суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Жодним нормативно-правовим актом не передбачені повноваження відповідача щодо трактування законів, інших нормативно-правових документів, рішень суду тощо.
На підставі вищевикладеного, відмова відповідача в реєстрації права власності позивача на самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови, не грунтується на законі.
Тобто, суб’єкт владних повноважень - відповідач по відношенню до позивача при відмові в реєстрації права власності діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проте, суд зазначає, що у відповідності до п.п. 1, 2 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, суд при задоволенні позовних вимог визнає протиправними дії суб'єкта владних повноважень (а не неправомірними) та зобов’язує вчинити відповідні дії.
Крім того, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову в державній реєстрації права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкт нерухомого майна – будівлю переїзду, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к -протиправними.
Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради здійснити реєстрацію права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на самочинно збудований об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, Самарський узвіз, 102к: нежитлова будівля літ. А-1 – будівля переїзного посту 2-го околодку (інв. №100510), площею 29,3 м. кв. 2007 року побудови.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Міністерства транспорту та зв’язку України судовий збір у розмірі 6,80 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 26 листопада 2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >