28.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 р. Справа № 2а-15273/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук Н. В. < Текст >
при секретаріЧмух Ю.В.
за участю:
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Південного оперативного командування, третя особа -1: Міністерство оборони України, третя особа -2: Головне управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії < позивач назва > < предмет спору >, -
ВСТАНОВИВ:
23.11.2010 року ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Південного оперативного командування (далі - Відповідач), яка виразилася у залишенні без розгляду запиту ОСОБА_3 щодо надання письмової інформації від 27.07.2010р., а також у ненаправлені на нього письмової відповіді та неприйнятті рішення з питань, поставлених у скарзі до Міністерства оборони України від 09.09.2010р., крім того, зобов’язати Південне оперативне командування розглянути запит ОСОБА_3 про надання письмової інформації від 27.07.2010р. і розглянути скаргу позивача до Міністерства оборони України від 09.09.2010 року, також позивач просить винести окрему ухвалу щодо порушення законодавства з боку посадових осіб Південного оперативного командування, яку надіслати на адресу Міністра оборони України.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Представники третіх осіб у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце його проведення повідомленні належним чином, заперечення проти позову не надали, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
27 липня 2010 року ОСОБА_3 звернулася із запитом до Південного оперативного командування про надання письмової інформації щодо усіх звернень, інформаційних запитів, запитів про надання письмової інформації тощо, які надходили до відповідача протягом 2009-2010 років від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також від інших установ і організацій стосовно будь-яких звернень цих осіб, за наслідками яких Південним оперативним командуванням на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надсилались відповіді, із зазначенням дати звернення, дати та номеру реєстрації їх у Південному оперативному командуванні, дати та вихідного номеру відповіді, адреси та адресата, кому надсилалась відповідь (а.с.6).
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про інформацію», під інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян (надалі - запитувачі) подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
Однак, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем у порушення вимог ст. 33 Закону України «Про інформацію» письмово не повідомлено позивача про задоволення запиту або про відмову у його задоволенні.
09 вересня 2010 року Позивач надав Міністру оборони України скаргу, в якій зазначається, що станом на 09.09.2010р. позивач не одержала будь-яких повідомлень про задоволення запиту від 27.07.2010р. чи відмову у його задоволенні, внаслідок чого Південним оперативним командуванням порушенні терміни розгляду запитів про надання письмової інформації, передбачені ст.33 Закону України «Про інформацію» (а.с.7).
Згідно листа Командування Сухопутних військ Збройних Сил України №Д-1689/л від 23.09.2010р. скарга від 09.09.2010р. надіслана для розгляду до Південного оперативного командування (а.с.8).
28.10.2010р. Позивач надав Міністру оборони України та Військовому прокурору Південного регіону України скарги, в яких зазначається, що станом на 28.10.2010р. позивач не одержала будь-яких повідомлень про задоволення запиту від 27.07.2010р. чи відмову у його задоволенні, а також докази розгляду Південним оперативним командуванням скарги від 09.09.2010р. до Міністерства оборони України.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Також, статтею 15 ЗУ "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 19 ЗУ "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Також, статтею 20 Закону "Про звернення громадян" встановлено, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Однак, в порушення чинних норм Закону України «Про інформацію», а також, Закону України «Про звернення громадян» у встановлений Законом строк Південне оперативне командування не надало Позивачу відповіді на запит від 27.07.2010р., а також доказів розгляду Південним оперативним командуванням скарги від 09.09.2010р. до Міністерства оборони України.
Крім цього суд зазначає, що Військовою прокуратурою Південного регіону України позивачу була надана відповідь від 01.12.2010р. за №4689/2/8, згідно якої зазначено, що проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що скарги позивача втрачені у відділенні підготовки та контролю документів, отже ОСОБА_3 відповіді на запит від 27.07.2010р., а також доказів розгляду Південним оперативним командуванням скарги від 09.09.2010р. до Міністерства оборони України не надано, відповідно до норм чинного законодавства.
У відповідності до ч.4 ст.7 даного Закону, забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу – ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3грн. 40коп., сплачені ним згідно квитанції № 196934 від 23.11.2010 р., а також поштові витрати у сумі 27грн. 00коп.
Стосовно вимоги про постановлення окремої ухвали суду, відповідно до ст.166 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, або про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Дані обставини в судовому засіданні не встановлені, тобто підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.
Отже, проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, матеріали адміністративного позову, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Південного оперативного командування, третя особа -1: Міністерство оборони України, третя особа -2: Головне управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії є правомірними та підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 35, 69, 71, 86, 94, 158-163, 166, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Південного оперативного командування, третя особа -1: Міністерство оборони України, третя особа -2: Головне управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Південного оперативного командування щодо ненадання відповіді ОСОБА_3 на запит від 27.07.2010р.
Визнати протиправною бездіяльність Південного оперативного командування щодо ненадання відповіді ОСОБА_3 згідно скарги до Міністерства оборони України від 09.09.2010р.
Зобов’язати Південне оперативне командування розглянути запит ОСОБА_3 від 27.07.2010р. відповідно до законодавства.
Зобов’язати Південне оперативне командування розглянути скаргу ОСОБА_3 до Міністерства оборони України від 09.09.2010р. відповідно до законодавства.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 3 грн. (три гривні) 40коп. судового збору та 27(двадцять сім)грн. 00коп. поштових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 17.12.2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Захарчук
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >