Справа № 22-1005\07 Головуючий в 1 інстанції: Музичук Н.Ю.
Категорія: 13 Доповідач: Хилевич С.В.
У Х В А Л А
іменем України
12 листопада 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого: Оніпко О.В.
суддів: Мельника Ю.М., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Томашевській І.М.
за участю сторін, їх представників та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Рівненського міського суду від 13 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_2; про визнання частково недійсним договору дарування,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 13 червня 2007 року в позові ОСОБА_1. відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, позивач подач апеляційну скаргу. У поданій скарзі зазначає, що суд першої інстанції, нехтуючи основними принципами здійснення правосуддя в Україні, істотно порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вважає, що судом порушено положення процесуального закону щодо розгляду справи за відсутності його представника - адвоката ОСОБА_4., належним чином не повідомленого про час і місце судового засідання.
Зокрема ОСОБА_1. вказує на те, що він не міг належним чином отримати правову допомогу у справі та надати відповідні докази, внести зміни й уточнення до підстав та предмету позову. Підставою для цього, на його думку, слугували порушення судом правил п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України.
Посилаючись у своїх доводах на незаконність рішення, вказував, що висновок судово-психіатричної експертизи (посмертної) суперечить показанням свідків, допитаних у судовому засіданні за клопотанням відповідача.
На вказаних підставах просив апеляційний суд рішення Рівненського міського суду від 13 червня 2007 року скасувати й направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу повністю, суду надали пояснення в її межах, просили суд скасувати рішення суду першої інстанції та направити на новий судовий розгляд.
Відповідач та її представник в суді, заперечуючи проти задоволення скарги, покликалися на її безпідставність. Просили суд відхилити апеляційну скаргу, а рішення - залишити без змін.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, висловився в судовому засіданні про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Відмовляючи ОСОБА_1. у позові, суд першої інстанції виходив із його недоведеності.
З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні, 8 лютого 2002 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу посвідчено договір дарування за реєстраційним № 491 ОСОБА_5., тобто батьком сторін, (а.с. 14) за нотаріально посвідченою згодою дружини ОСОБА_6. (а.с. 40) на користь відповідача житлового будинку № 121 з надвірними будівлями по вулиці Вербовій у м. Рівному, що знаходиться на земельній ділянці площею 624 кв. м..
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, які потягли неправильне вирішення спору, суперечать матеріалам справи й спростовуються сукупністю перевірених колегією суддів доказів.
Жодних доказів, які свідчили б про ту обставину, що ОСОБА_5. на момент вчинення оспорюваного правочину тяжко хворів й не мав змоги рухатися, що позбавляло його можливості усвідомлювати значення своїх дій, позивачем суду надано не було. Натомість доводи позивача спростовуються висновком експертів у акті амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи № 332\07 від 10-17 травня 2007 року (а.с.а.с 113-115) та показаннями свідків ОСОБА_7. (а.с.а.с. 109, зворот, -110), ОСОБА_8. (а.с. 73-74), ОСОБА_9. (а.с. 71-71, зворот), ОСОБА_10. (а.с. 68, зворот,-69), ОСОБА_11. (а.с.а.с. 67, зворот,-68).
Судом першої інстанції правильно враховано вимоги п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо застосування норм ЦК Української РСР 1961 року. Суд вірно вирішив спір, застосувавши до спірних правовідносин положення ст. 55 цього Кодексу, згідно чого угода, укладена громадянином, хоч і недієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті й справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення суду постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Рівненського міського суду від 13 червня 2007 року відхилити, а рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: