ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2010 р. Справа № 2а-4099/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
при секретарі Зарицька Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
відповідач: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуська об'єднана державна податкова інспекція
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 1700 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Калуська об’єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податках, зборах та фінансових санкціях в сумі 1700 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов повністю.
Відповідач, в судовому засіданні позов визнав повністю
Розглянувши матеріали адміністративного позову, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 17.08. 2007 року є суб’єктом підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що Калуською об’єднаною державною податковою інспекцією було проведено перевірку згідно чого було складено акт № 428/1700/2708718554 від 02.03.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності.
Як вбачається з вище вказаного акту відповідач не подавав податкової звітності по збору за забруднення навколишнього природного середовища з 3 кварталу 2007 року по 4 квартал 2009 року. Відповідно до акту за № 428/1700/2708718554 від 02.03.2010 року відповідачу було визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1700 грн.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначено види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлений законом термін. Згідно з п.1.2 ст.1 даного Закону податковим зобов’язанням визнається зобов’язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом визнається податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Положенням п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 вказаного Закону).
На виконання ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” року відповідачу надсилалась перша податкова вимога №1/2299 від 09.04.2010 року та друга податкова вимога №2/2300 від 17.05.2010 року, які відповідачем залишено без виконання.
Положенням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань узгоджена сума податкового платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до листа № 9456/240 від 01.11.2010 року Калуської оДПІ в Івано-Франківській області встановлено, що відповідачем податковий борг не сплачений і станом на 01.11.2010 року рахується заборгованість в розмірі 1700 гривень за збір за забруднення навколишнього середовища.
Оскільки відповідачем не надано доказів сплати даної заборгованості, то податкове зобов’язання на загальну суму 1700 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в судовому засіданні було подано заяву про розстрочення виконання заборгованості в сумі 1700 грн. у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем терміном на 12 місяців. Враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, суд приходить до переконання про розстрочення заборгованості в сумі 1700 грн. на 12 місяців.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 в доход державного бюджету заборгованість по податках, зборах та фінансових санкціях в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Розтермінувати сплату заборгованості по податках, зборах та фінансових санкціях в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень ОСОБА_2 на один рік (12 місяців).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 27.12.2010 року.