Справа № 8370/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 року м.Одеса
головуючого судді Бойко Л.М.
при секретарі Арсенюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Резон»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
25.08.2010 р. до суду із адміністративним позовом звернулось Закрите акціонерне товариство «Резон»(надалі –ЗАТ «Резон») до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси (надалі –ДПІ у Суворовському районі м. Одеси), в якому зазначило, що прийняті ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкові повідомлення-рішення винесені з неправильним застосуванням норм податкового законодавства, з грубим порушенням порядку здійснення перевірки і оформлення її результатів. Зокрема, Позивач зазначає, що оскаржувані рішення винесено Відповідачем з порушенням п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.2, 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. щодо відсутності заборони відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів, та стверджує про правомірність включення до складу податкового кредиту за січень, березень, квітень 2008 року податкових накладних за жовтень, листопад, грудень 2007 року. Крім іншого, Позивач зауважує, що відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки та збори. Із врахуванням зазначеного, ЗАТ «Резон»просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2010 р. № 0000812301/2, від 17.05.2010р. №0000802301/2, від 17.05.2010р. №0001302301/0/2, від 20.04.2010р. № 0000812301/1, від 20.04.2010р. №0000802301/1, від 29.03.2010р. № 0000812301/0, від 29.03.2010р. №0000802301/0.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову ЗАТ «Резон»з тієї підстави, що Позивачем в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р. Зокрема, Відповідач зазначає, що Позивачем необгрунтовано віднесено до складу податкового кредиту у рядку 10.1 податкових декларацій з податку на додану вартість сум податку на додану вартість по податковим накладним попередніх звітних періодів, що були перевірені попередньою плановою документальною перевіркою. Також Відповідач посилається на завищення суми бюджетного відшкодування Позивачем, а саме на невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податкові декларації, у зв’язку з чим Відповідач просить відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши положення законодавства, суд встановив наступне.
26.02.2010 р. на підставі направлення від 25.01.2010р. №28/23-1, виданого ДПІ в Суворовському районі м. Одеси, посадовими особами ДПІ у Суворовському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Резон»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р.
За результатами перевірки складений Акт «Про результати планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Резон», код ЄДРПОУ 19359459, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 30.09.09 від 26.02.2010р.», в якому встановлено порушення Позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.02.1997 року, п. 5.8. «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість»затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки ДПІ в Суворовському районі м. Одеси прийняті податкове повідомлення-рішення від 29.03.2010р. № 0000812301/0, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі суми завищення бюджетного відшкодування 26 760 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 53 520 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 29.03.2010р. № 000802301/0, яким Позивачу донараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем 110 605 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 55 303 грн.
Не погоджуючись із винесеними ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податковими повідомленнями-рішеннями ЗАТ «Резон»у порядку п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ вжито заходи адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень,
09.04.2010р. ЗАТ «Резон»звернулось до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 29.03.2010р. №№0000812301/0, 000802301/0. Рішенням ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про результати розгляду первинної скарги від 15.04.2010р. № 9627/10/25-010 податкові повідомлення-рішення від 29.03.2010р. №№0000812301/0, 000802301/0 залишені без змін, а скарга ЗАТ «Резон»- без задоволення.
Не погоджуючись з результатами розгляду первинної скарги ЗАТ «Резон»звернулось з повторною скаргою до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги від 14.05.2010р. за № 17862/10/25-0007 було скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 29.03.2010р. № 0000812301/0 в частині 12 543 грн. 00 коп. суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ та 46 411 грн. 50 коп. застосованої штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині скасоване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 29.03.2010р. № 000802301/0 та збільшено суму податкового зобов’язання з ПДВ на 12 543 грн. 00 коп. та суму штрафної (фінансової) санкції на 6 271 грн. 50 коп.
Не погоджуючись з результатами розгляду повторної скарги ЗАТ «Резон»звернулося до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою на рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги від 14.05.2010р. №17862/10/25-0007. Рішенням ДПА України від 23.07.2010р. № 7223/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги від 25.05.2010р. № 32/40 було залишено без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 29.03.2010р. №0000812301/0 та податкове повідомлення-рішення від 29.03.2010р. №0000802301/0, з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 14.05.2010р. за №17862/10/25-0007, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги, відповідно, скарга ЗАТ «Резон»залишена без задоволення.
Після завершення процедури адміністративного оскарження ДПІ у Суворовському районі м. Одеси винесені податкові повідомлення-рішення від 17.05.2010р. № №0000802301/2, 0000812301/2, 0001302301/0/2.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. (надалі –Закон № 168/97-ВР) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Отже, Законом № 168/97-ВР встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної –вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Аналогічне положення закріплено і в листі ДПА України від 10.08.2006р. № 15155/7/16-1517-10.
При цьому, жодних вимог до часу отримання покупцем податкової накладної, зокрема, що податкова накладна має бути отримана покупцем тільки у звітному періоді, коли вона складена, та на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань продавця, Закон України «Про податок на додану вартість»не містить.
В той же час, п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. № 925/11205, передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.
Відповідно до п. 2.3.4 даного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об’єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка», тощо).
Суд вважає, що вказане свідчить про порушення Відповідачем ч. 2 ст.19 Конституції України, яка зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а також ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Крім того, надавши оцінку доводам Відповідача щодо того, що у порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР Позивач до податкових декларацій по ПДВ відповідних звітних періодів не надавав заяв до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зі скаргами на постачальника за ненадання (несвоєчасне надання) податкових накладних, що могло б стати підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд встановив наступне.
Частиною 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Таким чином, вказаною нормою передбачено право, а не обов’язок платника податків –отримувача товарів на подачу заяви зі скаргою.
До того ж, виходячи з даної норми, вона подається до податкової декларації за той звітний податковий період, в якому покупець включив до податкового кредиту суми за податковими накладними, які постачальник відмовляється надати або ним порушено порядок їх заповнення.
В даному ж випадку Відповідачем не доведено, що Позивач включав суми ПДВ до податкового кредиту попередніх звітних періодів, коли податкові накладні були виписані, але фактично не отримані Позивачем.
Натомість, судовим розглядом встановлено, що Позивачем спірна сума ПДВ включена до податкового кредиту тих звітних періодів, коли ним фактично були отримані від постачальників належним чином оформлені податкові накладні, у зв’язку з чим положення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, про що свідчать, зокрема, наявні в матеріалах справи податкові декларації з ПДВ, надані Позивачем.
П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Проте, жодних застережень відносно того, що при цьому дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є датою складання податкової накладної та повинна співпадати з нею, вказана норма та інші положення цього Закону не містять.
Факт отримання податкових накладних саме у тих звітних періодах, в яких на їх підставі було сформовано податковий кредит, підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами отриманих та виданих податкових накладних. Отже, суд дійшов висновку правомірності сформування Позивачем податкового кредиту –датою отримання податкових накладних, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), –коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Крім того, згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Податкові накладні були досліджені перевіряючими, але неправомірно не були прийняті до уваги у зв’язку тим, що звітні періоди, в яких вони були отримані Позивачем та на їх підставі було сформовано податковий кредит, не співпадають зі звітними періодами, коли вони були складені.
В той же час, як свідчать матеріали справи та відображено в акті перевірки, в даному випадку спірна сума податкового кредиту підтверджується належним чином оформленими та складеними платниками ПДВ податковими накладними.
Як вже встановлено судом, у звітних періодах, коли спірні накладні були складені продавцями, але Позивачем не отримані, до податкового кредиту відповідні суми ПДВ Позивачем не включалися, тобто подвійного включення сум до податкового кредиту різних звітних періодів не відбувалося.
Із врахуванням викладеного, суд розцінює висновки, викладені в Акті перевірки як такі, що фактично позбавляють Позивача права на формування податкового кредиту на підставі належно оформлених та отриманих ним податкових накладних, що, відповідно, не ґрунтується на чинному податковому законодавстві України.
Щодо завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 26 760 грн. судом встановлено наступне.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Факт сплати податкового кредиту попередніх періодів Позивачем постачальникам Актом перевірки не спростовується. Виходячи з вище визначеного, Позивачем при декларуванні суми бюджетного відшкодування дотримано вимоги підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, враховуючи те, що у лютому 2008р. Позивач мав від’ємне значення по рядку 24 декларації по податку на додану вартість, ЗАТ «Резон»правомірно задекларувало до бюджетного відшкодування частину від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам.
Крім того, відповідно до Довідки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 21.05.2008р. № 3163/23-20/19359459 сума бюджетного відшкодування у розмірі 26 760 грн. була повністю підтверджена Відповідачем.
У відповідності з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем правомірності своїх дій при складанні Акту перевірки та винесенні податкових повідомлень-рішень суду не доведено.
В адміністративному позові Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2010р. №0000812301/2, від 17.05.2010р. №0000802301/2, від 17.05.2010р. №0001302301/0/2, від 20.04.2010р. №0000812301/1, від 20.04.2010р. №0000802301/1, від 29.03.2010р. №0000812301/0, від 29.03.2010р. №0000802301/0.
З матеріалів справи слідує, що до звернення до суду з адміністративним позовом мала місце процедура адміністративного узгодження сум податкового зобов’язання Позивачем –ЗАТ «Резон»неодноразово звертався із скаргами до контролюючого органу про перегляд прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до абз. 4 п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон № 2181-ІІІ) остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
За результатами розгляду повторної скарги Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.05.2010р. № 0000812301/2, від 17.05.2010р. № 0000802301/2, від 17.05.2010р. № 0001302301/0/2.
Відповідно до п.п. 6.4.3. п.6.4. ст. 6 Закону № 2181 у випадках, визначених підпунктом «б»підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов’язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.
Відповідно до абз. 5 п. 9 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 р. № 29, у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов’язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов’язання (податкового боргу).
Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0000812301/1 від 20.04.2010 р. та 0000812301/0 від 29.03.2010 р. вважаються відкликаними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ЗАТ «Резон»до ДПІ у Суворовському районі міста Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Резон» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 29.03.2010р. № 0000802301/0, за яким визначений податок на додану вартість у сумі 165 908 грн. 00 коп. (110 605грн. 00 коп. за основним платежем – 55 303 грн. 00 коп. – штрафні (фінансові) санкції).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 20.04.2010р. № 0000802301/1, за яким визначений податок на додану вартість у сумі 165 908 грн. 00 коп. (110 605грн. 00 коп. за основним платежем – 55 303 грн. 00 коп. – штрафні (фінансові) санкції).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 17.05.2010р. № 0000802301/2, за яким визначений податок на додану вартість у сумі 165 908 грн. 00 коп. (110 605грн. 00 коп. за основним платежем – 55 303 грн. 00 коп. – штрафні (фінансові) санкції).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 17.05.2010р. № 0000812301/2, за яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14 217 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7 108 грн. 05 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 17.05.2010р. № 0001302301/0/2, за платежем з податку на додану вартість у розмірі 18 814 грн. 50 коп. ( 12 543 горн. 00 коп. за основним платежем – 6 271 грн. 50 коп. – штрафні (фінансові) санкції).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 19.11.2010 року.
Суддя Л.М.Бойко
19 листопада 2010 року