Справа: №2-а-74/10                                                      Головуючий у 1- й інстанції Єременко С.В.

Суддя - доповідач:  Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2010 р.          м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                    Вівдиченко Т.Р.,

Суддів:                                        Глущенко Я.Б.,

                                                      Федорової Г.Г.,

при секретарі                              Корженкової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «40 років Перемоги»на ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2010 року по справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «40 років Перемоги»до Веприцької сільської ради Бобровицького району  Чернігівської області про зобов’язання видати свідоцтво про право власності на зерносклад,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач –Сільськогосподарський виробничий кооператив «40 років Перемоги»звернувся з адміністративним позовом до Веприцької сільської ради Бобровицького району  Чернігівської області про зобов’язання Веприцької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області видати СВК «40 років Перемоги»свідоцтво про право власності на зерносклад.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2010 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав порушення останнім правил територіальної підсудності (п. 6 ч.3 ст. 108 КАС України).

Не погодившись з ухвалою суду, Сільськогосподарський  виробничий кооператив «40 років Перемоги»звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підсудна Бобровицькому  районному  суду Чернігівської області.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень»означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання  делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Таким чином, до  компетенції  адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державних влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом  яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (цих осіб), відповідно прийнятих чи вчинених ними при здійсненні владних  управлінських  функцій.    

Частиною 2 ст. 2  КАС  України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено  інший  порядок судового  провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з  вимогою  до відповідача про  визнання відмови у видачі свідоцтва про право власності на зерновий склад незаконною.

Повертаючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено правила предметної підсудності, оскільки дана справа територіально підсудна окружному адміністративному суду.

Однак, суд не врахував положень ч.1 ст. 18 КАС  України (в редакції, що діяла до 30.07.2007 року), де зокрема передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Враховуючи те, що відповідачем у даній справі є суб’єкт владних повноважень, дії якого оспорює позивач, колегія суддів приходить до висновку про необхідність розгляду даного спору за місцем знаходження відповідача.  

Тобто, в даному випадку спір виник між сторонами, одна з яких є суб’єктом владних повноважень,  а також, як вбачається з матеріалів справи, даний спір є публічно-правовим, розгляд якого належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.2 ст. 107 КАС  України, суддя  відкриває провадження в адміністративній справі на  підставі  позовної  заяви, якщо  відсутні  підстави для  повернення позовної заяви чи відмови у відкритті  провадження  у  справі.

Частина третя статті 108 КАС України визначає підстави для повернення позовної заяви, перелік  яких є вичерпним.

Так, відповідно до п.6 ч.3 ст. 108 КАС України позовна  заява  повертається  позивачеві  у  разі, якщо  справа не  підсудна  цьому  адміністративному  суду.

Для застосування положень  вказаної  статті Кодексу достатньо, щоб при поданні позовної заяви було порушено хоча б одне правило предметної, територіальної чи інстанційної підсудності, що визначені статтями 18 - 20 Кодексу адміністративного  судочинства України. В ухвалі про повернення позовної заяви суд повинен вказати адміністративний суд, якому підсудні вимоги позивача, або ж вказати, які саме правила підсудності необхідно врахувати при поданні позовної заяви. Якщо ж справа не лише не належить до підсудності цього адміністративного суду, а її взагалі не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, то зазначена підстава не застосовується, - суд повинен відмовити у відкритті провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України.

Особа, що подає позовну заяву, повинна враховувати положення цієї статті, щоб не створити підстав, які перешкоджатимуть відкриттю провадження у справі.

Водночас, судова  колегія  зауважує, що суд не повинен тлумачити положення вказаної статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції приймаючи рішення про повернення позовної заяви, порушив право позивача на судовий захист, передбачене нормами КАС України, оскільки дана справа за правилами предметної підсудності підсудна Бобровицькому районному суду Чернігівської області як адміністративному за місцем знаходження відповідача .   

Згідно статті 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За  таких  обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду з постановленням нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження  розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу «40 років Перемоги»– задовольнити.

Ухвалу  Бобровицького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2010 року –скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та  оскарженню не підлягає як  така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Повний текст ухвали виготовлений 08 грудня 2010 року.