ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 листопада 2010 р. (10:28) Справа №2а-9968/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:
позивача – ОСОБА_1, довіреність від 21.09.10р. за реєстром № 10917;
відповідача – Афанасенко К.В., довіреність від 01.10.10р. № 6-к, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Прокуратури Київського району м.Сімферополя
про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 02.08.10р. надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Прокуратури Київського району м. Сімферополя АР Крим. Позивачка просить суд: визнати протиправними дії Прокуратури Київського району м. Сімферополя АР Крим із зволікання у прийнятті процесуального рішення передбаченого положенням ст. 97 КПК України за її заявою про вчинення злочину від 18.05.10р.; зобов’язати відповідача прийняти процесуальне рішення у порядку ст. 97 КПК України за її заявою про вчинення злочину від 18.05.10р.; відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок відповідача.
Ухвалою суду від 03.08.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у ній розпочато підготовче провадження. З’ясувавши питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши матеріали справи, суд, відповідною ухвалою від 03.08.10р., закінчив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду в судовому засіданні 31.08.10р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пославшись на порушення відповідачем положень Закону України "Про прокуратуру" та Кримінально-процесуального кодексу України, якими встановлені вимоги до рішення посадових осіб прокуратури за заявами про вчинення злочину.
Відповідач прибуття свого вповноваженого представника в судове засідання 31.08.10р. не забезпечив. За клопотанням представника позивача судом ухвалою відповідача зобов’язано надати документи щодо розгляду заяви позивача від 18.05.10р. В судовому засіданні, відповідно до положень ст. 150 КАС України у зв’язку з необхідністю дослідити витребувані судом докази оголошено перерву до 21.09.10р.
За клопотанням представника відповідача розгляд справи в судовому засіданні 21.09.10р. відкладено на 01.10.10р.
В судовому засіданні 01.10.10р. представник відповідача позов заперечив, просив відмовити в їх задоволенні. На обґрунтування свого заперечення послався на відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, оскільки порушені у заяві про вчинення злочину через наявність у позивача трудового спору відносяться до компетенції суду.
В судовому засіданні 09.11.10р. заслухано пояснення представника позивача та судом досліджено зібрані у справі докази.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності судом з’ясовано, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в порядку п.1 ч.2 ст.17 КАС України, посилаючись на ст.ст. 8, 55 Конституції України просить визнати протиправною бездіяльність суб’єкту владних повноважень зі зволікання прийняти процесуальне рішення в порядку визначеному КПК України та поновити її право на захист прав та інтересів за положеннями кримінального судочинства, спонукавши відповідача до виконання дій покладених на нього законом.
Відповідач у справі що входить до системи органів прокуратури. Відповідно до ст. 123 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури України визначаються законом.
Спеціальним законом, який визначає основні засади та принципи діяльності та структуру органів прокуратури України є Закону України від 05.11.91р. № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі – Закон).
Органи прокуратури України, відповідно до ст. 6 Закону: здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
На органи прокуратури, як на єдину систему Конституцією України та ст. 5 Законом покладено: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
У разі виявлення перевіркою порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, відповідно до ст. 24 Закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Рішення прийняте прокурором, згідно положень ч. 4 ст. 12 Закону може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
З положень ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 КПК України.
З огляду на положення глави 22 КПК України в порядку кримінального судочинства можуть бути оскаржені лише постанови прокурора, слідчого. Оскарження відповіді, що не має ознак процесуального документа в порядку кримінального судочинства законодавець не передбачив.
Судом достовірно встановлено, що 25.05.10р. відповідач отримав заяву позивача від 18.05.10р. про вчинення злочину ОСОБА_4, передбаченого ст. 172 КК України. Відповідач процесуальне рішення у вигляді постанови не приймав. На заяву про вчинення злочину надав відповідь, з якої вбачається, що перевірка в порядку ст. 97 КПК України не проводилась.
Положеннями ст. 95 КПК України встановлені обов’язкові вимоги до заяви про злочин та за своєю формою вони можуть бути усні чи письмові. Письмова заява має бути підписана. Не підлягають розгляду лише анонімні звернення. До прийняття процесуального рішення з положень ст. 97 КПК України уповноважена особа має пересвідчитись в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.
Обставин, визначених законодавцем які б звільняли відповідача від прийняття процесуального рішення судом не встановлено.
З огляду на викладене зволікання відповідача з неприйняття процесуального рішення в порядку ст. 97 КПК України законодавчого обґрунтування не знайшли, тому така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки обмежує право позивача на захист своїх охоронюваних законом прав та інтересів в порядку кримінального судочинства.
Для поновлення позивача в правах, на захист яких він звернувся до суду є необхідним зобов’язати відповідача у справі до прийняття процесуального рішення в порядку ст. 97 КПК України за заявою про вчинення злочину.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У разі задоволення позовних вимог на користь особи, яка не є суб’єктом владних повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, документально підтверджені понесені нею витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.
В судовому засіданні 09.11.10р. проголошена вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 12.11.10р.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії посадових осіб Прокуратури Київського району м. Сімферополя у зволікання з прийняття процесуального рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України за заявою ОСОБА_3 про вчинення злочину.
Зобов'язати Прокуратуру Київського району м. Сімферополя прийняти процесуальне рішення у порядку передбаченому ст. 97 КПК України за заявою громадянки ОСОБА_3 від 18.05.10р. про вчинення злочину.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору - 3,40 грн.
В іншій частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша