16.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 р. справа № 2а-8311/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В., < Текст >
при секретаріШенкунісі А.О.,
< Список >
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі – ДПІ, позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3.), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 564,73 грн. на користь держави.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 564,73 грн., яка нарахована внаслідок порушення відповідачем вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства» № 727 від 03.07.1998 року (далі – Указ № 727). Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію ухвали про відкриття провадження у справі, повістку про виклик, а також копію позовної заяви та доданих до неї документів, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 статті 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 21.09.2000 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області як платник єдиного податку.
15.12.2008 року відповідач звернувся до ДПІ із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності – оптова та роздрібна торгівля, дослідження кон’юктури ринку та вивчення суспільної думки, зберігання обладнання, на підставі якої 20.01.2009 року відповідачу видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії «Є» № 456468.
Як зазначено в п. 2 Указу № 727 від 03.07.1998 року ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Згідно з положенням ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року (далі – Закон № 1251-ХІІ) платниками податків та зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно чинним законодавством покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 несвоєчасно сплачував єдиний податок, на підставі чого виникла заборгованість перед бюджетом, яка складає в загальній сумі 564,73 грн.
Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1251-ХІІ обов’язок фізичної особи щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) припиняється сплатою податку і збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням чи смертю платника.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 Указу № 727 відповідач повинен був сплачувати суму єдиного податку щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
З метою досудового врегулювання правовідносин, 28.10.2009 року ДПІ направила на адресу відповідача лист-повідомлення про сплату заборгованості по єдиному податку.
Відповідачем не надано суду доказів про сплату суми заборгованості.
Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом у їх переконливості.
Положення ч.1 ст.71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 даного Кодексу.
Згідно наданої Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради довідки за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 зареєстроване право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Згідно наданої Дніпродзержинським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» довідки №3-6-6/13-361 від 09.04.2010 року за відповідачем земельні ділянки не зареєстровані. За даними Дніпродзержинського МРЕВ Управління МВС України в Дніпропетровській області за відповідачем зареєстровані наступні автотранспортні засоби: Рено 25-1987 р.в., держ. НОМЕР_4; Форд Фокус 2005 р.в., держ. НОМЕР_2; Ауді80-1988 р.в., держ. НОМЕР_3.
У відповідності до п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 564 (п’ятсот шістдесят чотири) гривні 73 копійки на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 15 жовтня 2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >