ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
16.12.2010Справа №2-8/4437-2010
За позовом - Селянського (Фермерського) господарства "Ванагас", АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне
до відповідачів -
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Герої Перекопу", АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне
2. Фермерського господарства "ОСОБА_1", АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне
третя особа - Відділ державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим, м. Красноперекопськ
про визнання права власності на майно та виключення майна з опису та з-під арешту.
За зустрічним позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Герої Перекопу", АР Крим, Красноперекопський район, с. Почетне
до відповідача Селянського (Фермерського) господарства "Ванагас" АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне
третя особа - Відділ державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим, м. Красноперекопськ
про визнання недійсним (фіктивним) договору суборенди.
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача (за первісним позовом ) – не з'явився.
Від відповідача (за первісним позовом) – 1). Шинкарук П.Ф, по довіреності 01.09.10р.; 2). Красніков М.О., по довіреності від 01.09.10р.
Від третьої особи – не з’явився.
Суть спору: Позивач – Селянське (Фермерське) господарства "Ванагас", звернулося до господарського суду із позовною заявою до відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю "Герої Перекопу", Фермерського господарства "ОСОБА_1", просить суд визнати право власності на майно, зазначене в акті опису й арешту, а саме: незавершене виробництво майбутнього врожаю риса площею посівів 160га, розташованих на Селянськом (Фермерськом) господарстве "Ванагас"; виключити з опису та звільнити з під арешту незакінчене виробництво врожаю на площі посівів 160га., розташованих на території Совхозненської сільської ради.
Представник відповідача надав зустріну позовну заяву про визнання недійсним (фіктивним) договору суборенди землі від 14 квітня 2010р. та додаткові угоди до нього від 16.04.10р., та №2 від 05.05.10р., укладений між Фермерськом господарством "ОСОБА_1" і Селянськом (Фермерським) господарством "Ванагас".
Ухвалою господарського суд від 28.10.10р., провадження по справі №5002-8\4437-2010 в частині розгляду первісного позову Селянського (Фермерського) господарства «Ванагас» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герої Перекопу", Фермерського господарства "ОСОБА_1" про визнання права власності на майно та виключення майна з опису та з-під арешту припинення, в порядку п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні, представник позивача (по зустрічному позову) Товариство з обмеженою відповідальністю "Герої Перекопу" надав суду заяву про зменшення позовних вимог, просить суд:
- визнати недійсним (фіктивним) договір суборенди землі від 14 квітня 2010 року, укладений між Фермерським господарством «ОСОБА_1» (Орендодавець) і Селянський (Фермерське) господарством «Ванагас» (Орендар);
- визнати недійсною додаткову угоду від 05 травня 2010 року до договору суборенди землі від 14 квітня 2010 року, який укладений між Фермерським господарством «ОСОБА_1» (Орендодавець) і Селянський (Фермерське) господарством «Ванагас» (Орендар).
Представники відповідачів (за зустрічним позовом) у судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином – рекомендованим листом.
Справа слуханням відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що 14 квітня 2010 року між Фермерським господарством «ОСОБА_1» (Орендодавець) і Селянський (Фермерське) господарством «Ванагас» (Орендар) укладений договір суборенди землі. Так, позивач вважає, що договір суборенди землі від 14 квітня 2010 року є фіктивним правочином, оскільки був укладений без намірів створити наслідки, що властиві для договору суборенди землі.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.
14 квітня 2010 року між Фермерським господарством «ОСОБА_1» (Орендодавець) і Селянський (Фермерське) господарством «Ванагас» (Орендар) укладений договір суборенди землі.
Відповідно до пункту 1 Договору суборенди від 14 квітня 2010 року – Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для товарного виробництва, яка знаходиться на території Совхоненскьої сільської ради.
Пунктом 2 Договору суборенди від 14 квітня 2010 року встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 224,16га.
Договір суборенди від 14 квітня 2010 року укладено строком на один рік (пункт 3 Договору суборенди від 14 квітня 2010 року).
Згідно до умов використання земельної ділянки, які передбачені пунктами 6 і 7 Договору суборенди від 14 квітня 2010 року, передбачено:
- земельна ділянка передається в оренду – для ведення товарного сільхозвиробництва;
- цільове призначення земельної ділянки – для вирощування ріса.
Як встановлено судом, пунктом 16 Договору суборенди від 14 квітня 2010 року встановлено, що Орендодавець зобов’язаний - здійснювати подачу води з точці водовиділу згідно з планом поливу, відповідно до заявки Орендаря протягом поливного сезону 2010 року витратам Орендодавця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №321був затверджений «Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування».
Пунктом 1 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування встановлено, що цей Порядок визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу є нормою-дефініцією, яка містить визначення поняття "докази". Доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В свою чергу, представником Відповідача не представлено суду доказів того факту, що Фермерське господарство «ОСОБА_1» проходило процедуру відповідного погодження або отримання дозволу на спеціальне водокористування, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №321був затверджений «Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування».
Таким чином, суд прийшов до висновку, що Фермерське господарство «ОСОБА_1» (як Орендодавець) не має меті виконувати умови п. 16 Договору суборенди від 14 квітня 2010 року.
Як раніше вказувалося судом, згідно до умов використання земельної ділянки, які передбачені пунктами 6 і 7 Договору суборенди від 14 квітня 2010 року, передбачено:
- земельна ділянка передається в оренду – для ведення товарного сільхозвиробництва;
- цільове призначення земельної ділянки – для вирощування ріса.
Але, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, відповідно до Довідки Управління агропромислового розвитку Красноперекопської районної державної адміністрації від 21 вересня 2010 року №03.01-10/393 встановлено, що:
- у Фермерському господарстві «ОСОБА_1» здійснений посів сільськогосподарських культур під урожай 2010 року на загальної площі 386,16га.;
- прибирання ранніх зернових культур урожаю 2010 року в Фермерському господарстві «ОСОБА_1» не здійснювалося.
- Селянському (Фермерське) господарстві «Ванагас» посевную площу 46,82га займають багаторічні трави минулих років.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до листа Красноперекопської районної державної насіннєвої інспекції від 21 вересня 2010 року - Селянське (Фермерське) господарство «Ванагас» не надавало насіння рісу на перевірку в районну державну насіннєву інспекцію. Проте, ФГ «ОСОБА_1» перевірило насіння рису для власних потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 234 Цивільного кодексу України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ч.1). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч.2).
Спірні правовідносини сторін врегульовані договором суборенди від 14 квітня 2010 року, який за своєю правовою є договором суборенди землі.
Згідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Ознакою фіктивності договору суборенди оренди землі є невідповідність загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи на ті факти, які були встановлені в судовому засіданні, суд вважає що укладений Договір суборенди землі від 14 квітня 2010 року не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. Внутрішня воля сторін спірного Договору (відповідачів у справі) не відповідає зовнішньому її прояву, тобто відповідачі, укладаючи його, знали заздалегідь, що він не буде виконуватися.
Згідно з ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 2 ч.2 цієї ж статті встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
За таких обстави, позовні вимоги про визнати недійсним договору суборенди землі від 14 квітня 2010 року є доведені, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на відповідачів.
16 грудня 2010 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення підписаний 21 грудня 2010 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
1. Зустрічні позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсним договір суборенди землі від 14 квітня 2010 року, укладений між Фермерським господарством «ОСОБА_1» (Орендодавець) і Селянський (Фермерське) господарством «Ванагас» (Орендар).
3. Визнати недійсною додаткову угоду від 05 травня 2010 року до договору суборенди землі від 14 квітня 2010 року, який укладений між Фермерським господарством «ОСОБА_1» (Орендодавець) і Селянський (Фермерське) господарством «Ванагас» (Орендар).
4. Стягнути з Фермерського господарства «ОСОБА_1» (Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. Ювілейна,10 кв.11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герої Перекопу» (Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Жовтнева,45) 42,50грн. державного мита та 118,00грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
5. Стягнути з Селянського (Фермерське) господарства «Ванагас» (Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років, б.1а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герої Перекопу» (Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Жовтнева,45) 42,50грн. державного мита та 118,00грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
6. Накази видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.