ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
|
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"01" жовтня 2007 р. Справа № А6/431-07
Господарський суд Київської області в складі
головуючого Маляренко А.В.,
при секретарі Побнєбес О.В.
розглянувши адміністративну справу № А6/431-07
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -приватного підприємця
ОСОБА_1, смт. Глеваха
до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Васильків
про визнання недійсним податкового рішення
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №1754 від 12.09.2007 р.)
від відповідача: не з'явились
Встановив:
Суб'єктом підприємницької діяльності -приватним підприємцем ОСОБА_1 заявлений позов до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Васильківської ОДПІ від 20.06.2006 р. № 0000982345/0, яким позивачеві нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 780 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги відсутністю з його боку порушень, за які застосовані фінансові санкції, оскільки при проведенні перевірки працівниками податкової служби не було взято до уваги наступні обставини: в павільйоні знаходяться два суб'єкта підприємницької діяльності, СПД ПП ОСОБА_1 та СПД ПП ОСОБА_3, останній орендує у позивача частину торгівельного павільйону що підтверджується договором № 1 від 01.01.2006 р. (копія договору додається до матеріалів справи).
Відповідно до пп. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2007 р. провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду на 01.10.2007 р. на 16.00 год.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача без поважних причин в судові засідання 01.10.2007 р., не з'явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані ухвалою суду від 17.09.2007 р. документи не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 19.09.2007 р. за № 837.
Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд, -
встановив:
06.06.2006 року на підставі посвідчень від 06.06.2006 року № 685 та № 686 податковими інспекторами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Двірко О.М. та Пархамчук О.А. була проведена перевірка торгівельного павільйону, що розташований в орендованому приміщенні за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 30-а, про що був складений акт № 100701552305 від 06.06.2006 року.
Згідно даного акту перевірки були встановлені наступні порушення:
- відсутність розрахункових операцій на повну суму закупки через зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій (РРО) з роздрукуванням відповідних документів;
- встановлений факт невідповідності суми коштів що зазначені в денному звіті;
- відсутність пломби на РРО.
Зазначений акт був надісланий до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області для застосування адміністративних та фінансових санкцій, де за вище зазначені порушення п.13 статті 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року, рішенням від 20.06.2006 р. № 0000982345/0 до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 4 780 грн. З таким рішенням позивач не згоден, і тому оскаржив його.
Як вбачається з матеріалів справи позивач згідно укладеного договору оренди приміщення № 7/6 від 28.04.2006 року, під кафе по бульвару Дружби Народів 30-а в м. Києві, займається реалізацією через буфет акцизного товару (алкогольні напої, цигарки) через зареєстрований у встановленому порядку ЕККА. На день перевірки в ящику для грошей вказаного касового апарату гроші були відсутні, оскільки буфет починає свою роботу з 12-00 годин. Згідно договору суборенди торговельного павільйону № 1 від 01.01.2006 року, який укладено між сторонами СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_3 згідно якого СПД ОСОБА_1 здає ОСОБА_3 в користування приміщення площею п'ятдесят квадратних метрів (копія договору в матеріалах справи).
В ході перевірки були виявлені грошові кошти, отримані від реалізації готової харчової продукції іншим приватним підприємцем ОСОБА_3, які зберігались в іншому вузлі розрахунку, а саме в грошовій шухляді з чітким топографічним надписом “СПД ОСОБА_3”Єдиний податок”.
20.06.2006 р. № Васильківською ОДПІ було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000982345/0, яким СПД ОСОБА_1 нараховано 4 780 грн. фінансових санкцій на підставі статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначене рішення і є предметом оскарження у даній справі.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Приписами пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
У розумінні статті 2 згаданого Закону місцем проведення розрахунків вважається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, визначені статями 17-24 цього Закону. Згідно приписів статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач стверджує, що сума готівки, виявлена під час перевірки належала СПД ОСОБА_3 і знаходилась в її касі. Акт перевірки №0000982345/0 від 20.06.2006 року, від імені господарюючого суб'єкта підписано касиром ОСОБА_4, в присутності якої проводилась перевірка, без зауважень. Окрім того, судом приймається до уваги, що під час підписання згаданого акта, не було зазначено в акті жодних заперечень до нього, зокрема відсутнє будь-яке посилання на те, що виявлена готівка є готівкою з іншого РРО.
Можливість внесення чи видачі готівки з місця проведення розрахунків, не пов'язаної з проведенням розрахункових операцій, передбачена Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим Наказом ДПА № 614 від 01.12.2000 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 107/5298. Якщо позивач не вважає внесення зазначених коштів розрахунковою операцію, йому слід було керуватись п.4.5. Порядку, згідно якого таке внесення (видача) повинно реєструватись через РРО з використанням операції "службове внесення" та "службова видача". Згідно з матеріалами справи така операція була здійснена не була.
Зважаючи на те, що зазначене в акті перевірки порушення позивача щодо виявленої невідповідності суми готівкових коштів сумі, зазначеній в денному звіті, не було спростоване позивачем під час судового розгляду, наведені обставини унеможливлюють висновок щодо відсутності з боку позивача порушень пункту 13 статті 3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за які до нього були застосовані фінансові санкції.
Спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області штрафні санкції застосовані до позивача на підставі статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та визначені як податкові зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” розповсюджується лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами та не можуть бути розширені приписами Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.
З огляду на викладене, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області від 20.06.2006 р. № 0000982345/0 підлягає визнанню нечинним в частині визначення позивачу штрафних санкцій саме як податкових зобов'язань.
В частині визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 340,00 грн. та 37,50 грн. позов задоволенню не підлягає, з огляду на недоведеність позивачем відсутності порушень з боку останнього вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за які до нього застосовані санкції.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області від 20.06.2006 р. № 0000982345/0 в частині визнання штрафних санкцій в сумі 4 402,50 грн. сумою податкового зобов'язання.
3. В частині визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.06.2006 р. № 0000982345/0 в частині стягнення штрафних санкцій на суму 377,50 грн. відмовити.
4. Стягнути з Васильківської ОДПІ Київської області (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 17) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -приватного підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1; Свідоцтво НОМЕР_2, видане 07.10.2003 р.) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя Маляренко А.В.