ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коопсервіс», м. Сімферополь  

До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Сімферополь

про стягнення 1 902,04 грн. 

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Московкін В.М., представник, д/п б/н від 07.08.2007 р .

Відповідач ОСОБА_1, СПД, паспорт НОМЕР_1 від 18.03.1997 р.

Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коопсервіс», м. Сімферополь, звернулося до Господарського Суду АРК із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Сімферополь, у якому просить стягнути заборгованість по орендній платі та комунальним послугам (електроенергії) в сумі 1902,04 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу. 

Позовні вимоги мотивовані наступним. 01.02.2006 р. між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення. Відповідно до умов укладеного договору позивач передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, відповідач же у свою чергу зобов'язався сплачувати орендну плату. Однак відповідач у порушення умов укладеного договору орендну плату здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.

У судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання суду з'явився, відзив на позов не надав.

У засіданні суду у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву з 11.09.2007 р. до 04.10.2007 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коопсервіс», м. Сімферополь, та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Сімферополь, був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 5.

Відповідно до умов укладеного договору позивач (Орендодавець за договором) передає, а відповідач (Орендар за договором) приймає за актом приймання-передачі у тимчасове користування за плату нежитлові приміщення у житловому будинку за адресою: м. Сімферополь, вул.. Трубаченко, 30, площею 122,0 кв. м. (приймальний пункт склотари).

Вказаний у пункті 1. договору об'єкт оренди з обладнанням та інвентарем (при наявності), загальною вартістю - відповідно даних Орендодавця передається Орендарю у стані, який відповідає умовам договору, за актом приймання-передачі (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору визначено, що право користування у Орендаря об'єкту оренди настає з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Проте, сторонами не складався і не підписувався акт приймання-передачі спірного майна.

Суд вважає, що спірне приміщення було передане Орендарю (відповідачу) з моменту укладення договору, оскільки саме з цього часу відповідач сплачував орендну плату, а також таке не заперечується сторонами.

Пунктом 5.1. договору визначено, що договір діє з 01.02.2006 р. по 01.01.2007 р.

У разі згоди сторін на продовження дії договору Орендодавець та Орендар  складають письмове доповнення до договору, у якому обумовлюють  термін на який продовжується дія договору, розміри платежів, змінення у надаваємих послугах та інше (пункт 5.2. договору).

Відповідно до пункту 5.5. договору - відсутність додаткової угоди про продовження строку дії договору сторони приймають як відмову від продовження дії договору оренди (відношень) та вимогою про повернення об'єкту оренди після закінчення дії договору у передбачений договором термін.

Стаття 654 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Додаткова угода про продовження строку договору сторонами не укладалась.

Суд не приймає до уваги наданий у матеріали справи текст договору № 5 від 03.01.2007 р., в якому указано строк оренди спірного приміщення до 01.03.2007 р., оскільки таки договір не підписаний відповідачем, доказів відправки пропозицій відповідачу про укладення цього договору та про спонукання до укладення договору позивачем не надано.

Суд не може прийняти, як доказ продовження договірних відносин щодо оренди спірного майна, заяву відповідача про припинення дії договору з 01.03.2007 р., оскільки на день написання вказаної заяви, спірний договір був припинений закінченням строку його дії, угода про його продовження належним чином сторонами не підписувалась.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 08 жовтня 2007 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 77, 82, 83, 84, 85, 115  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.