2-540/2010

  1.                                           Р  І  Ш  Е  Н  Н Я                                    

                                І  М  Е  Н Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

13 грудня 2010 року.  Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі :

                              головуючого – судді Рожкової Н.М.,

                              з участю секретаря –Чуйко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кобеляки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кіровської сільської ради  про тлумачення заповіту, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Кіровської сільської ради  про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку та Ѕ частину земельної ділянки,

                                      В  С  Т  А  Н  О  В И  В :

    У квітні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, Кіровської сільської ради про тлумачення заповіту. В позовній заяві зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_3 , який проживав в АДРЕСА_1. ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений в Кіровській сільській раді, згідно якого все своє майно заповідав їй. Однак, в заповіті невірно вказано її прізвище та рік народження,а саме, прізвище зазначено як”ОСОБА_11” , а рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1 замість ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зв”язку з цим нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на право на спадщину.  Позивачка прохала суд здійснити тлумачення заповіту.

    У травні 2010 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, Кіровської сільської ради про визнання  майна спільною сумісною власністю та визнання права власності  на Ѕ частину житлового будинку та Ѕ частину земельної ділянки. В позовній заяві зазначала, що з 1983 року  стала проживати однією сім”єю з ОСОБА_3. В грудні 1983 року зареєстрували шлюб. В цей період вони купили житловий будинок в АДРЕСА_1.  В липні 1994 року їм передали в приватну власність земельну ділянку  для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.

Позивачка прохала суд  визнати житловий будинок та земельну ділянку спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку та Ѕ частину земельної ділянки.

    Ухвалою судді від 01 липня 2010 року позови об”єднані в одне провадження.

                                                -  2  -

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала повністю і прохала суд здійснити тлумачення заповіту. Позов ОСОБА_2 не визнала і пояснила суду, що будинок ОСОБА_3 купив в жовтні 1982 року за власні кошти . В грудні 1983 року  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб і проживали однією сім”єю до дня смерті ОСОБА_3  до 22.10.2009 року.

    Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_4 позов про тлумачення заповіту визнала повністю, позов ОСОБА_2  підтримала і пояснила суду, що ОСОБА_2 на придбання будинку також внесла свої власні кошти в сумі 1 тис. крб. , тому будинок є спільною власністю подружжя.

    Представник Кіровської сільської ради Пилипенко С.М. позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав повністю.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

    Згідно ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями  , а у разі спору між ними  -  судом .

    Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 ( а.с. 5).  Після його смерті відкрилась спадщина . Згідно заповіту, посвідченого Кіровською сільською радою Кобеляцького району 18 січня 2008 року , ОСОБА_3 заповів все своє майно дочці ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 6). Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки паспортні дані позивачки не відповідають даним спадкоємця в заповіті ( а.с.17).  Помилки в заповіті щодо  прізвища та року народження  спадкоємиці спростовуються  свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб позивачки ( а.с.10,11)  та попереднім заповітом ( а.с.76).

    Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснили суду, що позивачка ОСОБА_1 разом з сім”єю кожного року з Архангельської області  приїжджала до батька ОСОБА_3 Вона , її чоловік та діти допомагали по господарству, ремонтували будинок та господарські будівлі.  ОСОБА_3  мав намір їй заповісти цей будинок.

    Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_10 пояснили , що останніми роками ОСОБА_3 переніс інсульт, хворів . Його дружина ОСОБА_2 доглядала за ним.  

    З договору купівлі-продажу  вбачається, що ОСОБА_3 14 жовтня 1982 року купив житловий будинок, розташований в селі Гарбузівка  за одну тисячу карбованців ( а.с.9). 03 грудня 1983 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб ( а.с. 31). Згідно ст. 22 КпШС України, що діяв на момент придбання майна, „майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю”. Таким чином, спірний житловий будинок придбаний до реєстрації шлюбу, тому він не є спільною сумісною власністю подружжя .

                                                  -  3  -

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209 ЦПК України, ст.213, 368, 370, 1256 ЦК України, суд

                                     В  И  Р  І    Ш  И  В  :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити, що згідно заповіту від 18 січня 2008 року , посвідченого секретарем виконкому Кіровської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області , зареєстрованим в реєстрі за № 19, ОСОБА_3 заповів все своє майно , де б воно не було та з чого б не складалось , а також все, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право  - дочці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку та на Ѕ частину земельної ділянки – відмовити за безпідставністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати : з ОСОБА_2 – державне мито 04 грн.25 коп., витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи – 18 грн.50 коп., з Кіровської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області – державне мито 04 грн.25 коп та витрати на ІТЗ – 18 грн.50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя