ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" грудня 2010 р. м. Київ К-7978/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого – судді
суддів:Тракало В.В.,
Амєліна С.Є.,
Кобилянського М.Г.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 13 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа –Луганський обласний військовий комісаріат, про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2007 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії. Просив перерахувати пенсію з 1 квітня 2007 року з урахуванням нового виду грошового забезпечення військовослужбовців, введеного після його звільнення з військової служби, а саме премії, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №594 та наказом Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року №175.
Постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 13 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з таких підстав.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач правомірно відмовив у перерахунку і збільшенні пенсії позивача.
Так, відповідно до частини 3 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” від 28 березня 2007 року № 594 Міністерству оборони України дозволено здійснювати у поточному році з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад установлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
На виконання зазначеної постанови Міністр оборони України наказом “Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України” від 14 квітня 2007 року № 175 встановив граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
Аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, носить тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, встановлених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році, конкретні розміри премії зазначеною постановою встановлені не були, а тому ця постанова Кабінету Міністрів України № 594 та Наказ Міністра оборони України № 175 не можуть були підставою для перерахунку пенсії.
Таким чином, відповідач відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку розміру пенсії діяв відповідно до чинного законодавства та в межах своїх повноважень.
Суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність порушень пенсійних прав позивача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 13 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа –Луганський обласний військовий комісаріат, про перерахунок пенсії –без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:В.В. Тракало
С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
Д.В.Ліпський
В.В. Юрченко