ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-3348/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)

СуддівВесельської Т.Ф.

Мироненка О.В.

Смоковича М.І.

Чумаченко Т.А.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, Львівської міської ради, треті особи –ОСОБА_3, ОСОБА_4, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (далі –ОКП ЛОР “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”) про визнання неправомірним розпорядження та частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 у Шевченківському районному суді
м. Львова пред’явила позов до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, Львівської міської ради, треті особи –ОСОБА_3,             ОСОБА_4, ОКП ЛОР “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про визнання неправомірним розпорядження та частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що будинокАДРЕСА_1 складається з двох квартир. Власниками квартири № 1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Власниками квартири № 2 є вона та її син –ОСОБА_2.  До будинку належить земельна ділянка площею 226,9 кв. м.

У період 1976-1993 років власниками квартири № 1 вказаного будинку було проведено самочинне будівництво, яке згодом було погоджене розпорядженням Шевченківської районної адміністрації від 08 жовтня 1993 року № 301. В подальшому було проведено добудову дерев’яної веранди, яку ОКП ЛОР “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” включило до технічного паспорту, на підставі якого незаконно була проведена приватизація квартири № 1. У травні 2004 року треті особи –ОСОБА_3, ОСОБА_4 провели самочинне будівництво, збільшивши площу свого житла за рахунок реконструкції самовільно добудованої веранди площею 5,9 кв. м. Шевченківська районна адміністрація незаконно видала розпорядження щодо узаконення проведеної реконструкції.

Вважає, що узаконенням веранди порушено її право на користування частиною земельної ділянки біля будинку, яка використовується під подвір’ям. Крім того вона позбавлена виходу із своєї квартири на АДРЕСА_1.

Під час розгляду вказаної справи до участі у справі в якості співпозивача було залучено співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2.

Позивачі просили визнати протиправним розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 09 грудня 2004 року № 1374 “Про узаконення самовільно переобладнаної квартири” та скасувати його. У подальшому вони свої вимоги уточнили й просили визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 від 21 грудня 1993 року № 11221, яке видане Львівською міською адміністрацією, вилучивши з нього слова і цифри „веранда (тамбур) площею 5,9 кв. м., а також неправомірним розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 09 грудня 2004 року № 1374 “Про узаконення самовільно переобладнаної квартири”.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2. відмовлено

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_3 згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру від 21 грудня 1993 року є ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Свідоцтво видане Львівською міською адміністрацією на підставі розпорядження Львівської міської ради від 21 грудня 1993 року № 1523, законність цього розпорядження не є предметом спору у цій справі.

Власниками квартири № 2 у цьому будинку згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру від 23 вересня 2004 року, виданому Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 23 вересня 2004 року № 993, є ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

За жилим будинком по АДРЕСА_1 значиться земельна ділянка площею 226,9 кв. м.

Добудова до квартири № 1 вказаного будинку тамбура з влаштуванням санвузла була здійснена попереднім мешканцем будинку ОСОБА_6 ще у 1973 році. Самочинну прибудову площею 11,2 кв. м. до кв. АДРЕСА_3 , яка проведена ОСОБА_4 з урахуванням висновку міжвідомчої комісії було погоджено розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 08 жовтня 1993 року № 301.

Відомості про тамбур до квартири № 1 будинку містяться в оціночних актах будинку, починаючи з 1960 року, а тому, суди обґрунтовано вказали, що він правомірно був включений працівниками ОКП ЛОР “ БТІ та ЕО” в експлікацію внутрішніх площ при підготовці документів на приватизацію житла та у свідоцтво про право власності на квартиру.

До спірних правовідносин у цій частині суди правильно застосували положення статей 1, 2, 3, 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, пунктів 2, 5, 7, 8, 13, 14, 18, 22, 28 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян і  дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення частини позову щодо визнання  недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.

Правильним є й висновок судів про відсутність підстав для визнання неправомірним розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 09 грудня 2004 року № 1374 “Про узаконення самовільно переобладнаної квартири”.

Вказане розпорядження було видано суб’єктом владних повноважень з використанням відповідних повноважень, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування”, Положенням “Про міжвідомчу комісію”, а також Положенням “Про Шевченківську районну адміністрацію”, прийнятих у встановленому порядку, та  за наявності висновку міжвідомчої комісії про можливість експлуатації самочинно переобладнаної квартири АДРЕСА_3 у м. Львові. Крім того, воно прийнято з урахуванням того, що переобладнання власниками квартири № 1 було здійснено в межах внутрішніх приміщень будинку та не за рахунок частини земельної ділянки, яка використовується для його обслуговування і яка перебуває у спільному користуванні власників цього будинку.

Оскільки внаслідок самочинного будівництва з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_7 встановлений порядок користування земельною ділянкою біля будинку по АДРЕСА_1 в односторонньому порядку не був змінений, то суди правильно вказали на те, що право користування земельною ділянкою позивачів, а також їхні законні інтереси не були порушені, що виключає можливість визнання розпорядження неправомірним.

Судові рішення законні і обґрунтовані, підстав для їх скасування немає.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шевченківської районної адміністрації           м. Львова, Львівської міської ради, треті особи –ОСОБА_3, ОСОБА_4, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про визнання неправомірним розпорядження та частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235-242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді                                                                                 Горбатюк С.А.

Весельська Т.Ф.

Миро ненко О.В.

Смокович М.І.

Чумаченко Т.А.