ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" вересня 2006 р.

Справа №  3/163

 

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 11.09.06 о 17:05 адміністративну справу № 3/163

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1;

до відповідача: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління в Кіровоградській області;

про скасування постанови № 100531 від 24.03.06,

 

за участю:

секретаря судового засідання Маринич Т.П.;

представників

від позивача - підприємця ОСОБА_1.;

від відповідача - головного спеціаліста керівництва Котенка М.П., довіреність № 41/1-8-611 від 27.01.06.

 

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1(далі по тексту - підприємець ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просить  скасувати постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області (далі по тексту - теруправління Головавтотрансінспекції) № 100531 від 24.03.06 про застосування фінансових санкцій.

Відповідач вимоги заявника не визнав, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що 10.03.06 державними інспекторами на підставі завдання на перевірку № НОМЕР_1від 09.02.06 в місті Новоукраїнка на зупинці "Лкарня" здійснили перевірку автобуса "Форд-Транзит" д/н НОМЕР_2, на якому водій ОСОБА_1. виконував перевезення 2-х пасажирів по маршруту № 1 "Цукровий завод-Лікарня"; результатом перевірки стало встановлення самовільного відкриття водієм такого маршруту без оформлення документів (договору із замовником, паспорту маршруту) та складання акту № НОМЕР_3 від 10.03.06, протоколу № НОМЕР_3 від 24.03.06 про виявлені порушення; 14.03.05 Кіровоградське теруправління Головавтотрансінспекції надіслало підприємцю повідомлення-запрошення на розгляд його справи 24.03.06, отримане останнім особисто 20.03.06; на запрошення підприємець ОСОБА_1., не з'явився; начальником теруправління інспекції винесена постанова № 1000531 від24.03.06 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у сумі 850 грн. згідно ч. 2 ст. 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", надіслана позивачу поштою і отримана ним особисто 30.03.06; всі дії  посадовими особами теруправління здійснювалися відповідно  до наданих повноважень, передбачених ст. ст. 69-70 Закону України "Про автомобільний транспорт", постанов Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.03, 1190 від 08.09.04, наказу Мінтрасзв'язку № 207 від 16.05.05.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у судовому засіданні господарський суд встановив наступне:

09.03.06 державні інспектори теруправління Головавтотрансінспекції ОСОБА_2., ОСОБА_3. одержали завдання на перевірку № НОМЕР_1для проведення перевірки - транспортних засобів перевізників пасажирів в м. Новоукраїнка та Новоукраїнському районі щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з питань автомобільного транспорту.

10.03.06 такі держані інспектори склали та підписали акт № НОМЕР_3 "перевірки транспортних засобів щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом" у місці перевірки - лікарня, м-т № 1 при перевірці транспортного засобу - автомобіля "Форд-транзит" (номерний знак НОМЕР_2), у якому зазначили, що водій - підприємець ОСОБА_1. самовільно відкрив міський автобусний маршрут "Цукровий завод-Лікарня" № 1 (про що свідчить трафарет на лобовому склі) та здійснює перевезення пасажирів на автобусі "Форд-транзит" д/нНОМЕР_2; при спробі провести перевірку в транспортному засобі під час зупинки, на сигнал контролера водій різко рушив з місця і зник у невідомому напрямку, чим порушив п. п. 31, 33 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.03 № 141  ("Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"), і при цьому в салоні знаходилися два пасажири.

14.03.06 теруправління Головавтотрансінспекції надіслало за вих. №НОМЕР_4підприємцю ОСОБА_1. запрошення прибути 24.03.06 о 10:00 для участі у розгляді справи про скоєне порушення автотранспортне законодавство під час перевезення пасажирів на маршруті, стосовно акту № НОМЕР_3, складеного під час перевірки транспортного засобу 10.03.06.

20.03.06 орган поштового зв'язку вручив адресату повідомлення, надіслане рекомендованим листом.

24.03.06 державними інспекторами, якими проводилася перевірка і складався названий вище акт, був оформлений та підписаний протокол № НОМЕР_3 "про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт", у якому викладений зміст порушення та те, що ліцензія відсутня.

Постановою від 24.03.06 № 100531 "про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій" керівником теруправління Головавтотрансінспекції за результатами розгляду матеріалів справи про порушення підприємцем ОСОБА_1законодавства про автомобільний транспорт - самовільне відкриття міського автобусного маршруту загального користування на транспортному засобі "Форд-транзит", д/н НОМЕР_2, за що передбачена відповідальність у п. 2 ст. 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосував до підприємця фінансові санкції у сумі 850 грн.

27.03.06 за вих. № 01-589 позивачу теруправлінням відповідача для виконання постанови № 100531 від 24.03.06 про сплату фінансових санкцій за скоєне правопорушення на транспортному засобі "Форд-транзит" д.н.з. НОМЕР_2 був надісланий лист із доданою до нього постановою.

Підприємець ОСОБА_1. просить скасувати як незаконну постанову від 24.03.06 № 100531, зазначаючи про те, що у нього відсутній такий транспортний засіб як автомобіль "Форд-транзит" № НОМЕР_2, ним не здійснювалося перевезення пасажирів на автотранспортному засобі марки "Форд-транзит", держ. ; НОМЕР_2 та не підписувався акт перевірки.

Господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання правомірності застосування  до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у сумі 850 грн.

Пунктом 2 ст. 69 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції за самовільне відкриття автобусного маршруту загального користування - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 70 названого Закону фінансові санкції, передбачені пунктами 1-6 ст. 69 цього Закону застосовуються до перевізника.

Перевізник, за визначеннями, що містять ст. 1, ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом загального користування; автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів, відносяться до автомобільного транспорту загального користування.

Пасажирським перевізником, як то зазначено у ст. 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" є суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення пасажира автомобільним засобом загального користування, що використовується ним на законних підставах.

Виходячи з викладеного, фінансова санкція на підставі п. 2 ст. 69 зазначеного вище Закону, може застосовуватися, у конкретному випадку, до пасажирського перевізника, тобто суб'єкта підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, надає послугу з перевезення пасажирів за договором перевезення автомобільним транспортом загального користування, і такий автомобільний транспорт використовується ним на законних підставах.

Із документів теруправління Головавтотрансінспекції не вбачається, що підприємець ОСОБА_1. є пасажирським перевізником, має відповідну ліцензію, надає послугу за договором перевезення із замовником та використовує транспортний засіб марки "Форд-транзит" № НОМЕР_2 (чи  НОМЕР_2) на законних підставах.

Згідно  свідоцтва про реєстрацію ЕІС № НОМЕР_5, виданого  25.03.03  державтоінспекцією у м. Новоукраїнка, власником малотоннажного фургона "Форд-транзит", 1998 р. в., білого, що має реєстраційний № НОМЕР_2 є ОСОБА_4.

Із пояснень, наданих ОСОБА_115.02.05 старшому оперуповноваженому Новоукраїнської  ВПМ УПМ ДПІ, наданому відповідачем в обґрунтування підстав для здійснення перевірки та підтвердження факту здійснення підприємцем ОСОБА_1пасажирських перевезень, не вбачається ні підстав, за яких громадянин або суб'єкт підприємницької діяльності користується транспортними засобами, ні того, що пасажирські перевезення здійснювалися саме у малотоннажним фургоном марки "Форд-транзит", держ. № НОМЕР_2.

Із усних пояснень, наданих підприємцем ОСОБА_1у судовому засіданні слідує, що такий автомобіль належить дружині ОСОБА_1., є вантажним автомобілем, сам ОСОБА_1. періодично здійснював керування автомобілем, тобто був водієм, на пасажирському сидінні (поруч із водієм) знаходилася його дружина.

Документи, які б свідчили про те, що малотоннажний фургон марки "Форд-транзит" є автомобілем який використовується як автобус або переобладнаний в автобус із іншого виду автотранспорту, відповідач не надавав.

Статтею 16 Закону України "Про автомобільний транспорт" на територіальні органи центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту покладений обов'язок здійснювати державний контроль суб'єктів підприємницької діяльності, які належать до автомобільного транспорту загального користування, шляхом проведення планових та позапланових перевірок і порядок проведення такого державного контролю на автомобільному транспорті загального користування затверджується  Кабінетом Міністрів України.

"Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування" (далі по тексту - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03 № 143.

За п. 2 такого порядку Головавтотрансінспекція, територіальні органи такої є органами державного контролю.

Згідно із ст. 16 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. п. 6, 7, 8, 11, 12, 26 Порядку державний контроль здійснюється за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, які належать до автомобільного транспорту загального користування, безпосередньо у транспортних засобах під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів; планові перевірки проводяться не частіше ніж один раз на рік, позапланові перевірки - лише на підставі заяви (повідомлення) у письмовій формі про порушення суб'єктом підприємницької діяльності вимог законодавства про автомобільний транспорт або з метою виконання припису щодо усунення такого порушення; для проведення планової або позапланової перевірки керівником органу державного контролю видається розпорядження із зазначенням дати її проведення і прізвищ посадових осіб, які будуть її проводити, та оформляється завдання на перевірку за формою згідно з додатком № 1 до Порядку; орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення перевірки письмово повідомляє про це суб'єкта підприємницької діяльності, що буде перевірятися; про проведену за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності перевірку складається акт за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, що підписується посадовими особами, які проводили перевірку; у разі відмови керівника або уповноваженої представника суб'єкта підприємницької діяльності, які мають право викласти свої пояснення та зауваження щодо змісту акта і проведення перевірки при врученні їм примірника такого акту, посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис в акті; про виявлені під час перевірки порушення, відповідальність за які передбачена п. п. 1-6 ст. 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", посадовими особами, що провели перевірку, складається протокол не пізніше двох місяців з дня вчинення цього порушення за формою згідно  додатком 3 Порядку, який подається органу державного контролю для прийняття рішення про застосування до правопорушника фінансових санкцій відповідно до частини першої ст. 70 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Перевірка автотранспортних засобів, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів і вантажів без їх зупинення на маршрутах руху, а також під час руху автотранспортних засобів, регламентована у п. п. 21, 22, 24 Порядку. Про проведення перевірки автотранспортного засобу посадова особа, що здійснює державний контроль, робить відмітку у дорожній документації із зазначенням дати, часу, місця і стислого змісту результатів перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера посвідчення на право контролю, яку засвідчує своїм підписом. У разі виявлення в ході перевірки автотранспортного засобу порушень законодавства про транспорт, відповідальність за які передбачена пунктами 1-6 ст. 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", посадовими особами, що провели перевірку, не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення складається протокол згідно з додатком 4, який подається керівникові органу державного контролю для прийняття рішення щодо застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій відповідно до частини першої ст. 70 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно п. 26 Порядку, керівник органу державного контролю протягом 10 днів після складання протоколу розглядає справу і за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій.

Як вбачається із письмових заперечень на позов та пояснень представника відповідача у судовому засіданні, теруправлінням Головавтотрансінспекції здійснювалася саме перевірка  транспортного засобу - автобуса "Форд-транзит" д/н НОМЕР_2, на якому водій ОСОБА_1. виконував перевезення пасажирів по маршруту № 1 "Цукровий завод-Лікарня", тобто державний контроль перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування проводився безпосередньо у транспортному засобі під час здійснення перевезення пасажирів.

У завданні на перевірку № НОМЕР_1від 09.03.06 не зазначена мета перевірки, про яку йдеться у п. 21 Порядку.

Докази того, що про проведення перевірки автотранспортного засобу автобуса "Форд-транзит" д/н НОМЕР_2 посадові особи, які здійснювали державний контроль у дорожній документації зробили відмітки, як то встановлено п. 22 Порядку, які засвідчили своїми підписами, відсутні. Із протоколу № НОМЕР_3 від 23.03.06 не вбачається, у якій дорожній документації зроблені відмітки.

Пояснення щодо назви дорожньої документації, у якій відмітки були зроблені, відповідач не надавав.

Постановою № 100531 від 24.03.06 керівника теруправління Головавтотрансінспекції, до підприємця ОСОБА_1. застосована фінансова санкція за самовільне відкриття автобусного маршруту загального користування при здійсненні пасажирських перевезень на транспортному засобі "Форд-транзит" д.н.з НОМЕР_2.

Документи, які б свідчили про користування позивачем транспортного засобу із таким державним номером, відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який заперечує проти позову підприємця ОСОБА_1., не довів господарському суду підстави, за яких він вважає підприємця ОСОБА_1. пасажирським перевізником, наявності у такого підприємця у користуванні автотранспортного засобу для здійснення пасажирських перевезень, проведення  державного контролю перевезення пасажирів безпосередньо у транспортному засобі під час здійснення перевезення, самовільне відкриття підприємцем ОСОБА_1автобусного маршруту транспортним засобом, який має державний номер НОМЕР_2., тобто не доказав правомірність свого рішення.

Позов про скасування постанови № 100531 від 24.03.06, як такої, що ухвалена безпідставно, не ґрунтується на нормах законодавства та при недоведеності порушень з боку підприємця ОСОБА_1., підлягає задоволенню господарським судом.

Згідно із ч. 1 ст. 94, п. 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивача по сплаті 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються йому з Державного бюджету.

При зверненні з адміністративним позовом до господарського суду підприємець ОСОБА_1. по квитанції №НОМЕР_8від 07.06.06 прибуткової каси Кіровоградської ОД АППБ "Аваль" сплатив для перерахування до Державного бюджету 85 грн. державного мита, по квитанції № НОМЕР_6 від 07.06.06 - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Підприємець ОСОБА_1. не позбавлений права звернутися до господарського суду із клопотанням про повернення йому 81 грн. 60 коп. судового збору.

Для повернення 118 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, сплата яких Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена, позивач може звернутися із відповідною заявою до державного підприємства "Судовий інформаційний центр".

Керуючись ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ч. ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

 

                                         П О С Т А Н О В И В :

 

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати постанову № 100531 від 24.03.06.

3. Присудити з державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: Кіровоградська область,  м. Новоукраїнка, АДРЕСА_1і. номер НОМЕР_7) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Виконавчий лист про стягнення судового збору видати за заявою позивача після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Після одержання заяви позивача про видачу виконавчого листа направити виконавчий лист про стягнення судового збору до державної податкової адміністрації у Кіровоградській області.

 

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. 

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

 

Суддя

Н. В. Болгар

 

 15.09.06 16:00