23.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 р. справа № 2а-5226/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В., < Текст >
при секретаріШенкунісі А.О.,
за участю:
позивача
представника відповідача
третьої особи ОСОБА_3,
Тодорук В.В.,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2010 р. справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3.) до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Марганці), третя особа – ОСОБА_5 (далі – третя особа, ОСОБА_5) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, всі попередні судові рішення –скасовано.
Ухвалою від 28.04.2010 р. справу прийнято до провадження суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
21.09.2010 р. позивачем подано до суду уточнення позовної заяви, в якому ОСОБА_3 просить: визнати недійсним наказ УПФУ в м. Марганці від 01.08.2005 р. № 51-о „Про звільнення ОСОБА_3.” за прогули без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: ОСОБА_3 працювала в УПФУ в м. Марганці з 1994 р., з 2001 р. переведена на посаду головного фахівця по кадрах. Наказом відповідача була звільнена з посади за прогули без поважних причин, проте прогулів не скоювала, оскільки з 18 по 25.07.2005 р. знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати. Позивач зазначила, що заздалегідь попередила начальника УПФУ в м. Марганці ОСОБА_5 про намір піти у відпустку, написала 14.07.2005 р. відповідну заяву та надала її безпосередньо ОСОБА_5, який в усній формі погодив її відпустку. З 25 по 29.07.2005 р. позивач перебувала на лікарняному. При звільненні позивача з посади не було дотримано процедури звільнення: не було враховано якість попередньої роботи позивача, не було отримано згоди профспілкового комітету на звільнення. Рішенням Марганецького міського суду позивач була поновлена на посаді, про що відповідачем прийнято відповідний наказ. По теперішній час позивач працює в УПФУ в м. Марганці. ОСОБА_3 просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначила, що позивач здійснила прогул без поважних причин, оскільки її заява про відпустку не була підписана керівником, не було підготовлено наказ про відпустку, який в силу службових повноважень повинна була готувати сама ОСОБА_3 Позивач не в повній мірі виконує свої функціональні обов’язки, через що позбавлялася премій. Представником відповідача надано суду протокол № 7 від 01.08.2005 р. позачергового засідання профспілкового комітету в новій редакції, в якому надано згоду на звільнення ОСОБА_3
ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 підпорядковується заступнику начальника УПФУ в м. Марганці, не виконує його вимог, як керівника. Позивач проводить консультування працівників трудового колективу, спрямоване на дестабілізацію роботи УПФУ в м. Марганці. Звільнення ОСОБА_3 відбулося у відповідності до вимог законодавства, оскільки позивач без поважних причин не з’явилась на роботі. Третя особа просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що з 11.10.1994 р. ОСОБА_3 працювала в УПФУ в м. Марганці на посадах спеціаліста І категорії та головного спеціаліста. 22.01.2001 р. позивача було переведено на посаду головного спеціаліста по кадрах УПФУ в м. Марганці.
14.07.2005 р. позивач звернулась до відповідача з заявою про надання 5 днів вільних від роботи з 18 по 22.07.2005 р. в рахунок чергової відпустки (а.с.141 т.3). 14.07.2005 р. заява позивача розглянута не була.
З 18 по 25.07.2005 р. позивач не вийшла на роботу, оскільки знаходилась на відпочинку в с.м.т. Миколаївка АРК (а.с.55 т.3).
З 26 по 29.07.2005 р. позивач перебувала на лікарняному (а.с.51 т.3).
01.08.2005 р. працівниками відповідача складено Акт службового розслідування з приводу відсутності позивача на роботі (а.с.56-57 т.3) та на підставі подання начальника УПФУ в м. Марганці (а.с.159 т.3) протоколом № 7 ухвалено рішення засідання комітету первинної профспілки працівників УПФУ в м. Марганці про порушення позивачем трудової дисципліни (а.с.196 т.3).
Наказом УПФУ в м. Марганці від 01.08.2005 р. № 51-о „Про звільнення ОСОБА_3.” за прогули без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України позивача було звільнено з посади (а.с.50 т.3).
Відповідно до п.4 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник; подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено.
В судовому засіданні 18.06.2010 р. представником відповідача надано суду протокол № 7 від 01.08.2005 р. позачергового засідання комітету профспілки в новій редакції (а.с.158 т.3) про надання дозволу на звільнення позивача та протокол № 8 від 03.08.2005 р. засідання первинної профспілки про затвердження рішення згідно протоколу № 7 від 01.08.2005 р. (а.с.161 т.3).
Позивач зазначила, що надані протоколи № 7 та № 8 змінені відповідно до зауважень Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 13.04.2010 р. про ненадання згоди профспілкового комітету на звільнення позивача. Нові протоколи № 7 та № 8 зроблені на іншому папері, не такому, який використовувався в 2005 р., підписи осіб на протоколах не відповідають справжнім підписам голови та членів профспілки.
Представник відповідача та третя особа в судовому засіданні ухилилися від надання суду інформації щодо місцезнаходження осіб, які підписали протоколи № 7 та № 8, з метою допиту в якості свідків. Також, суд звертає увагу, що в протоколі № 7 в новій редакції вирішення питання щодо надання дозволу на звільнення позивача за порушення трудової дисципліни не було зазначено в порядку денному та під час засідання не обговорювалось, а протокол № 8 засідання первинної профспілки про затвердження рішення згідно протоколу № 7 складено вже після звільнення позивача з роботи 03.08.2005 р.
З огляду на сукупність викладених обставин суд критично оцінює надані представником відповідача в судовому засіданні 18.06.2010 р. протокол № 7 від 01.08.2005 р. позачергового засідання комітету профспілки в новій редакції (а.с.158 т.3) про надання дозволу на звільнення позивача та протокол № 8 від 03.08.2005 р. засідання первинної профспілки про затвердження рішення згідно протоколу № 7 від 01.08.2005 р. (а.с.161 т.3) та зазначає на неможливість їх використання як належних та допустимих доказів по справі.
Судом досліджено протокол № 7 від 01.08.2005 р. засідання комітету первинної профспілки працівників УПФУ в м. Марганці в первинній редакції (а.с.11 т.1, а.с.196 т.3), згідно якого на засіданні було розглянуто подання начальника УПФУ в м. Марганці ОСОБА_5 щодо порушення трудової дисципліни ОСОБА_3 На засіданні обговорювались ділові якості, професійна компетентність, стан виконання посадових обов’язків та питання порушення трудової дисципліни позивачем. Протоколом № 7 засідання комітету первинної профспілки ухвалено про порушення позивачем трудової дисципліни.
Позивач була запрошена на засідання комітету первинної профспілки 01.08.2005 р., але відмовилась від присутності, про що складено відповідний Акт (а.с.220 т.3).
Отже, дозвіл на звільнення ОСОБА_3 за прогул без поважних причин первинною профспілкою працівників УПФУ в м. Марганці надано не було.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, позивача звільнено без дотримання встановленої законом процедури звільнення, внаслідок чого оскаржуваний наказ УПФУ в м. Марганці від 01.08.2005 р. № 51-о „Про звільнення ОСОБА_3.” є протиправним.
Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Також, суд зазначає, що у відповідності до п.п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Отже, суд при задоволенні позовних вимог визнає протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та скасовує його, а не визнає його недійсним.
Враховуючи те, що наказом УПФУ в м. Марганці № 80 від 09.12.2005 р. позивача поновлено на посаді головного спеціаліста по кадрах з 01.08.2005 р., по цей час вона працює на цій же посаді та їй відшкодовано всі платежі, суд не вирішує питання про поновлення ОСОБА_3 на посаді та стягнення коштів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області від 01.08.2005 р. № 51-о „Про звільнення ОСОБА_3.” за прогули без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 21 листопада 2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >