КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1889/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ченцова С.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"01" грудня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Цвіркуна Ю.І.
,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Чернігівської міської ради,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив рішення 38 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради (далі відповідач) від 26.05.2009 року про визнання таким, що втратив чинність пункт 1.10 рішення Чернігівської міської ради від 02.03.2009 року незаконним та скасувати його.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 4 рішення Чернігівської міської ради від 26.05.2009 року наступного змісту : «пункт 1.10 рішення Чернігівської міської ради від 02.03.2009 року «Про надання згоди на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) давністю користування (набувальна давність) (35 сесія 5 скликання) щодо надання згоди ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою по вул. Ф.Полетаева,26 вважати таким, що втратив чинність та скасувати його».
Не погоджуючись з судовим рішенням представник Чернігівської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися у судове перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –залишенню без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 28.01.2009 року звернувся до міського голови Чернігівської міської ради з заявою про узаконення земельної ділянки площею 73 кв.м. поАДРЕСА_1
Рішенням Чернігівської міської ради від 02.03.2009 року, на підставі заяви та пропозицій управління земельних ресурсів міської ради, ОСОБА_2 надано згоду на збільшення присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка ). І хоча, в рішенні не зазначено розмір земельної ділянки на яку надана згода на розроблення документації із землеустрою, суд враховуючи рішення виконавчого комітету Чернігівського міської ради депутатів трудящих від 20.03.1968 року про виділення ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва житлового будинку в розмірі 400 кв.м. , та виходячи зі змісту рішення «Про збільшення присадибної земельної діянки», заяви ОСОБА_2 від 28.01.2009 року, вважає , що ОСОБА_2 була надана згода на розроблення документації із землеустрою на присадибну ділянку за давністю користування (набувальна давність) площею 73 кв.м.
Згідно договору про надання послуг з землеустрою від 12.05.2009 року, Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою зроблено технічний звіт із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку. Згідно акту встановлення та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2, зовнішні межі земельної ділянки узгоджені з суміжними землекористувачами і землевласниками, зокрема : земельними ділянками № 28 та № 24, а також із міською радою.
За таких обставин, суд вважає , що порушень земельного законодавства при прийнятті рішення міської ради від 02.03.2009 року не відбулося.
Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив в того, що пункт 4 рішення Чернігівської міської ради від 26.05.2009 року наступного змісту: «пункт 1.10 рішення Чернігівської міської ради від 02.03.2009 року «Про надання згоди на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) давністю користування (набувальна давність) (35 сесія 5 скликання) щодо надання згоди ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою по вул.Ф. Полетаева, 26 вважати таким, що втратив чинність та скасувати його»незаконний та не обґрунтований, винесений в супереч вимогам діючого законодавства.
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд дійшов висновку, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто, в судовому порядку. Однак, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). При цьому орган місцевого самоврядування вправі прийняти таке рішення самостійно у випадку його не виконання сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради –залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
Ю.І.Цвіркун