Судове рішення #12993249


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-3653/09/0270                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Сапальова Т.В.

Суддя-доповідач:  Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

                   Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                   Головуючого-судді:                                      Кучми А.Ю.

                                         суддів:                                        Бєлової Л.В., Данилової М.В.,   

                             при секретарі:           Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 41 КАС України, у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Агро-Пром»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.09.2009 у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Агро-Пром»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2009 року Вінницьке обласне відділення ФСЗІ звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Союз-Агро-Пром»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 36295, 84 грн. та пені у сумі 1756,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно з поданим звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік товариство самостійно зазначено середньооблікову кількість штатних працівників 96 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, а також самостійно визначена відповідачем кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»становить 4 особи, проте позивачем не забезпечено встановленого нормативу 4-х робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та не розраховану суму адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.09.2009 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Союз-Агро-Пром»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з’явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова суду –скасуванню.

Так, згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 121.02.2009 ТОВ Союз-Агро-Пром»подано до Вінницького обласного відділення ФСЗІ звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить 96 осіб, при цьому тим же звітом визначено кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 4 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність не зазначена. (а.с. 7)

До звіту доданий список працюючих на підприємстві у 2008 році інвалідів у кількості 3 особи. (а.с. 8)

На запит Фонду за № 01-08/713-234/13 від 07.05.2009 (а.с. 10) Погребищенський районний центр зайнятості у Вінницькій області надав лист-відповідь за № 04-23/353 від 20.05.2009 (а.с. 11), згідно з яким до центру зайнятості від відповідача протягом 2008 року інформації про наявність вільних робочих місць і вакантних посад для працевлаштування інвалідів не надходило. Разом з тим центр зайнятості повідомив, що інваліди у 2008 році не працевлаштовувалися у зв’язку із відсутністю такої потреби.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачу було запропоновано самостійно в строк до 15.04.2009 перерахувати адміністративно-господарські санкції у сумі 36295,84 грн. на відповідний банківський рахунок.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не виконані вимоги постанови КМ України № 70 від 31.01.2007 «Про реалізацію статей 19 та 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»щодо подання інформації про зайнятість і працевлаштування інвалідів, що підтверджується листом Погребищенського районного центру зайнятості.

Згідно додатку до поданого звіту ТОВ «Союз-Агро-Пром»вказало, що кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, зарахована до нормативу таких робочих місць на підприємстві, становить 2, а також в додатку зазначено прізвище та групи інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, проте не заповнена графа 7 «Посада, № та дата наказу про зарахування (звільнення) або укладення (розірвання трудового договору)».

У зв’язку з неможливістю встановлення забезпечення нормативу робочих місць з поданого звіту призначена та проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Союз-Агро-Пром». Результати перевірки оформлені актом від 15.05.2009 та направлені підприємству листом № 01-08/789 від 15.05.2009 (а.с. 25).

Як передбачено ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця; підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 «Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року N 314, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Підприємства на підставі п. 5 та п. 14 вказаного Положення розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовувати праця інвалідів.

Згідно ст. 20 Закону підприємства (установи, організації) де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням ФСЗІ адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст.. 250 ГК України.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року N 42 звіт складається роботодавцями щороку до 01 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що ТОВ «Союз-Агро-Пром»вжило передбачених законодавством заходів, працевлаштувало інвалідів в кількості 3 осіб, подало відповідний звіт.

Як вбачається з наведеного вище «Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого ПКМУ № 314 від 03.05.1995, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту. Тому не можна погодитися із висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог законодавства.

Позивачем не доведено що ТОВ «Союз-Агро-Пром»не створило передбачену вимогами чинного законодавства кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. Незаповнення або неналежне заповнення граф звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів можна визнати підставою для проведення перевірки. Однак перевіркою не вжито жодних заходів для з’ясування обставин порушення, не використані передбачені п. 8 «Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю», затверджену ПКМУ № 70 від 31.01.2007, заходи для встановлення об’єктивної та неупередженої картини дотримання ТОВ «Союз-Агро-Пром»законодавства про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Фондом не надано підтверджень отримання акту перевірки № 102 від 15.05.2009 Товариством.

Також колегія суддів вважає, що подання відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів з порушенням порядку його заповнення не є підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій згідно «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затвердженого ПКМУ від 31.01.2007 № 70.

Колегія суддів приймає до уваги копії наказів ТОВ «Союз-Агро-Пром»про прийняття працівників на роботу № 11 від 05.05.2008, № 14 від 18.05.2008 та № 3 від 30.01.2008 додані до суду апеляційної інстанції, що підтверджують працевлаштування інвалідів на товаристві в 2008 році, оскільки витяг з реєстру (а.с. 22) не є доказом належного повідомлення відповідача про судове засідання, що обмежило його права на подання доказів до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що у матеріалах справи наявні належні докази, які підтверджують подання відповідачем протягом 2008 року до державної служби зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (форма 3-ПН) за 2008 рік, в яких міститься інформація щодо посад для працевлаштування інвалідів.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим..

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Агро-Пром»–задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.09.2009 –скасувати та постановити нову, якою у задоволенні Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Агро-Пром» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені –відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:                                                                                    А.Ю. Кучма


                      Судді:                                                                                   Л.В. Бєлова

                                       

                                                                                                                    М.В. Данилова




Повний текст виготовлено 06.12.2010.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація