Судове рішення #1299232
07/1414

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.07                                                                                            Справа №  07/1414

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Корсакової Г.В. (доповідач по справі),

суддів:                                 Ільєнок Т.В. суддів:                                 Мельника С. М.  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання –Швидак С.І.


за участю представників сторін:

від позивача: Бодревська І.В., Долженкова О.В., Міняйло Н.В., Полозюк А.П. –за довіреністю

від відповідача 1: Байда О.О., Чорний В.І. –за довіреністю

від відповідача 2: не з'явились.


розглянувши апеляційну скаргу Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, м. Умань на рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року

          


                    

по справі          № 07/1414 (суддя Дорошенко М.В.)

          


за позовом          Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, м. Умань

до          

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця”, с. Гереженівка, Уманський р-н, Черкаська обл.

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Северенівка, Ямпільського р-н, Вінницька обл.

про          Визнання договору недійсним


в  с  т  а  н  о  в  и  в :


          Згідно розпорядження Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.03.2007 року розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі суддя –Корсакова Г.В., судді –Мельник С.М., Ільєнок Т.В.

Уманська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хортиця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь” про визнання недійсним договору товарного кредиту від 15 квітня 2004р., укладеного між відповідачами.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року у справі № 07/1414 Уманській об’єднаній державній податковій інспекції в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Уманська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області, м. Умань подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року по справі № 07/1414 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Уманської ОДПІ про визнання недійсним договору товарного кредиту від 15.04.2004 року.

На підставі апеляційної скарги Уманської об’єднаної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 15.06.2005р. порушено апеляційне провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хортиця” подало відзив на апеляційну скаргу (№56 від 14.07.2005 року), в якому просить рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2005р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Уманської ОДПІ –без задоволення.

Відповідно до п.п.6, 7 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2953-IV (набрав чинності 01.11.2005 року) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи,  підвідомчі господарським  судам  відповідно  до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують  у  першій  та апеляційній    інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Після набрання чинності цим Кодексом позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні скарги (подання), подані і не  розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, апеляційне провадження у даній справі здійснюється за правилами КАС України.

Ухвалою від 27.12.2005р. з метою повного, всебічного та об’єктивного дослідження фактичних обставин справи, встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, на підставі ст.ст. 81, 156 КАС України апеляційним господарським судом була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, в зв’язку з чим провадження у справі було зупинено.

23.01.2007р. на адресу Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшов висновок судової економічної експертизи №5429 від 19.12.2006р.  

Ухвалою від 23.01.2007р. провадження у справі № 07/1414 поновлено та призначено її розгляд в судовому засіданні на 05.03.2007р.


За клопотанням позивача здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” на диску СD-R, серійний номер 6245102 RВ 29087.  

Представники відповідача 2 в судове засідання не з’явились.

Відповідно до змісту ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання суду апеляційної інстанції сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов’язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Оскільки участь в судовому засіданні 05.03.2007р. відповідача 2 судом апеляційної інстанції обов’язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали.

Представники відповідача 1 заперечили проти вимог апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях з урахуванням висновку судово-економічної експертизи.


Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить з наступних обставин.

Між ТОВ „Хортиця" (Кредитор) та ТОВ ,,Промінь"(Позичальник) було укладено договір товарного кредиту від 15.04.2004р. Відповідно до п. 1 „Предмет договору", Кредитор зобов'язується надати Позичальнику товарний кредит у вигляді насіння соняшнику для власного використання у розмірі 72597 кг на загальну суму 1128150,00грн. Позичальник зобов'язується прийняти товарний кредит і повернути його на умовах, передбачених даним договором. Кредит є цільовим та безвідсотковим. Відповідно до п. 3 договору „Строк надання товарного кредиту", товарний кредит надається строком на дев'ятнадцять місяців. Відповідно до п. 4 договору „Порядок повернення товарного кредиту", по закінченню строку вказаного в договорі Позичальник зобов'язується повернути насіння соняшнику в кількості 72597 кг  відповідної  якості, або грошову  винагороду  рівнозначну грошовому еквіваленту   вартості   одержаного   товарного   кредиту   на  момент повного розрахунку за кредит (пп. 4.2. договору).

Пунктом 5 договору „Зобов'язання сторін" передбачено, що Позичальник зобов'язується повернути Кредиторові в натуральному вигляді насіння соняшнику, або насіння інших культур, що рівнозначні по сумі одержаного кредиту. При неможливості повернення до 15 листопада 2005р. товарного кредиту в натуральному вигляді в терміни, вказані в п. 4.1 договору, повернути товарний кредит у грошовому еквіваленті в строк до 01.01.2006р.

Термін дії договору з 15.04.2004р. по 01.01.2006р.

Додатковою угодою від 15.04.2004р., до договору товарного кредиту від 15.04.2004р., п. 4 договору викладений його сторонами у наступній редакції: „по закінченню строку вказаного в договорі Позичальник зобов'язується повернути насіння соняшнику в кількості 72597 кг тієї ж якості, яка була ним отримана". Пункт 4.2. договору виключений.

Пункт 5.1 договору викладений в наступній редакції: «Позичальник зобов’язується повернути Кредиторові в натуральному вигляді насіння соняшнику в кількості 72597 кг. тієї ж якості, яка була ним отримана».

Пункт 5.3 договору виключений.

На виконання договору товарного кредиту від 15.04.2004р. відповідачі склали акт прийому-передачі від 21.04.2004, відповідно до якого ТОВ «Хортиця»передало, а ТОВ «Промінь»отримало насіння соняшнику в кількості 72597 кг на суму 1128150,00 грн.


Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2005р. підлягає залишенню без змін з огляду на таке.  

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ст. 653 ЦК України).

Відповідно до 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.  

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Дане та інші загальні положення щодо купівлі-продажу, викладені в § 1 глави 54 Цивільного кодексу України, поширюються на всі договори, що визнані нормами Цивільного кодексу України як різновиди договору купівлі-продажу, а саме: роздрібної купівлі-продажу, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу та міни (за умови, що інше не встановлено у договорі, законі чи не випливає із змісту або характеру відносин сторін). Але в будь-якому разі визначальною ознакою всіх видів договорів купівлі-продажу є оплатне відчуження продавцем майна (товару) і перехід його у власність покупця.

Відповідно зі статтею 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до п.п. 1.11.2 п. 1.11. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями, товарний кредит - товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний термін і під відсоток.

Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) в момент підписання договору або в момент фізичного одержання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір товарного кредиту від 15.04.2004р. не відповідає вимогам закону, оскільки був укладений на продаж першим відповідачем другому 72597 кг насіння соняшнику на умовах товарного кредиту за відсутності в обох відповідачів ліцензії на оптову торгівлю насінням, передбаченої п.65 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Відповідно до п. 65 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст. 34 Закону України „Про насіння та садивний матеріал" оптова торгівля насінням на внутрішньому ринку України підлягає ліцензуванню.

Стаття 1 Закону України „Про насіння та садивний матеріал" термін „насіння" визначає як органи рослин, які використовуються для розмноження, а термін „партія насіння" - як будь-яку кількість однорідного за якістю насіння, засвідченого відповідним документом.

Пункт 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з оптової торгівлі насінням, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету лісового господарства України і Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 26.11.2003р. №124/422/194/201, оптову торгівлю насінням визначає як сферу підприємницької діяльності з придбання та продажу оптових партій насіння для наступної його реалізації споживачам, для використання його на сівбу на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки та інших цивільно-правових договорів, які передбачають передачу права власності, а оптову партію насіння - як будь-яку кількість однорідного за якістю насіння, засвідчену відповідним документом і відпущену зі складу.


Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2004р. відповідачами був підписаний додаток до Договору товарного кредиту від 15.04.2004р., який, як в ньому вказано, є невід’ємною частиною договору товарного кредиту від 15.04.2004р. Зазначеним додатком з договору були виключені всі умови щодо можливості повернення товарного кредиту (насіння соняшнику) насінням інших культур, грошима чи іншими товарами.

Таким чином, зобов’язання сторін за договором товарного кредиту від 15.04.2004р. змінилися та продовжують діяти відповідно до змінених умов, згідно яких Позичальник (ТОВ «Промінь») зобов’язався повернути ТОВ «Хортиця»насіння соняшнику в кількості 72597 кг. тієї ж якості, яка ним була отримана.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, спірний договір з урахуванням додаткової угоди до нього від 15.04.2004р. за своїм змістом відповідає договору позики.


З метою повного, всебічного та об’єктивного дослідження фактичних обставин справи, встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі апеляційним господарським судом була призначена судово-економічна експертиза з питань відображення в бухгалтерському та податковому обліку відповідачів господарської операції з надання товарного кредиту ТОВ «Хортиця»ТОВ «Промінь».

Як вбачається з експертного висновку №5429 від 19.12.2006р. факту продажу (реалізації) насіння соняшнику в кількості 72597 кг. на суму 1128150,00 грн. за даними бухгалтерського та податкового обліку відповідачів не відбулося.

Уманською об’єднаною державною податковою інспекцією в судовому засіданні подано клопотання від 03.03.2007р. №6411, в якому позивач просить викликати експерта КНДІСЕ Вавілову В.В. та запропонувати їй дати усні пояснення до свого висновку №5429 від 19.12.2006р.

Судова колегія не вбачає необхідності для виклику в судове засідання експерта, оскільки вважає, що ним наданий обґрунтований висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питань. З огляду на зазначене, заявлене клопотання залишено судовою колегією без задоволення.    

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності судова колегія вважає, що позивачем не доведено здійснення відповідачами оптової торгівлі насінням та, відповідно, необхідність наявності у них для укладення спірного договору ліцензії на таку торгівлю.  

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.


Згідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області.

Керуючись Розділом VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” та ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -                     

                                                   

                                                  УХВАЛИВ:


          1.  Апеляційну скаргу Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від           26.05.2005  року у справі № 07/1414  залишити без задоволення.


          2.  Рішення господарського суду Черкаської області від 26.05.2005 року у справі № 07/1414 залишити без змін.


                    3.  Матеріали справи № 07/1414 повернути до господарського суду Черкаської   області.


Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212  КАС України.



Головуючий суддя:                                                                          Корсакова Г.В.                                            Судді:                                                                                      Ільєнок Т.В.  Судді:                                                                                      Мельник С. М.

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація