Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.07 Справа № 22/261
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів: Мамонтової О.М. суддів: Швеця В.О
.
при секретарі судового засідання: Огієнко В.О.
за участю представників сторін:
від позивача : Шиліна Н.В., дов. № 6089 від 26.12.2006р., представник;
від відповідача: Петренко Н.О., дов.№ 7 від 15.01.2007р., представник;
Кулик К.І., дов. № 58 від 14.02.2007р., представник;
від третьої особи: не з’явилися;
розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський військовий торг №1»в особі філіалу «Полтавський військторг №1»на постанову господарського суду Полтавської області від 12.12.2006р.
по справі № 22/261 (суддя Георгіївський В.Д.)
за позовом Полтавського міського центру зайнятості, м. Полтава;
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський військовий торг №1»в особі філіалу «Полтавський військторг №1», м. Полтава;
третя особа на стороні позивача Територіальна державна інспекція праці у Полтавській області, м. Полтава;
про стягнення 5 133,04 грн.
В С Т А Н О В И В :
Полтавський міський центр зайнятості (далі –Полтавський МЦЗ) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення 5 133,04 грн. дотації на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітної Колесник Л.І., наданої Державному підприємству Міністерств оборони України «Київський військовий торг №1»в особі філіалу «Полтавський військторг №1»(далі – Полтавський військторг № 1).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.10.2006р. (а. с. 115) в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору було залучено Територіальну державну інспекцію праці у Полтавській області (далі –Територіальна ДІП у Полтавській області).
Постановою господарського суду Полтавської області від 12.12.2006р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 133,04 грн. та в доход Державного бюджету України 51,33грн. державного мита.
Постанову місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не дотримався п. 2.1.3 та 3.2 Договору № 3/04, що підтверджено актом перевірки № 16-01-14/266 від 04.10.2005р. та протоколом № 16-01-14/138 від 04.10.2005р. про адміністративне порушення відносно начальника Полтавського військторгу № 1, згідно ч. 1 ст. 41 КпАП України складеними третьою особою.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Полтавський військторг № 1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Полтавської області від 12.12.2006р. скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що в основу оскаржуваної постанови покладена договірна відповідальність, яка не може застосовуватися до правовідносин, однією стороною яких є орган владних управлінських функції і до договорів, які укладаються не на підставі вільного волевиявлення сторін.
При цьому, відповідач звертає увагу на те, що Договір № 3/04 від 16.01.2004р., був укладений на підставі Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, який в результаті внесених змін від 05.04.2005р. та 13.01.2006р. передбачає чіткі підстави для визнання роботодавця таким, що порушив гарантії зайнятості. Саме з огляду на ці обставини, скаржник вважає, що підстав для звернення позивача з позовом щодо повернення дотацій не має.
Таким чином, скаржник стверджує, що місцевий господарський суд порушив ст. ст. 7,9 КАС України, тому постанову суду першої інстанції просить скасувати, прийняти нову постанову та відмовити в задоволені адміністративного позову, постанова суду першої інстанції, за переконанням відповідача, має бути скасована.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 18.01.2007р. по справі № 22/261 відкрито апеляційне провадження, проведено за ухвалою від 22.01.2007р. необхідні підготовчі дії та ухвалою від 27.01.2007р. закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду у складі колегії суддів: Жук Г.А., Мамонтової О.М., Поліщука В.Ю.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2007р. склад колегії було змінено.
Під час розгляду апеляційної скарги представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги.
Представники Полтавського міського центру зайнятості проти задоволення апеляційної скарги заперечували з підстав викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши представлені скаржником матеріали, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила:
16.01.2004р. між Полтавським міським центром зайнятості та Полтавським військторгом № 1 було укладено Договір № 3/04 (далі - договір) (а. с. 10) щодо надання останньому дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, відповідно до п. п. 2.1.1.-3.1.3 договору Полтавський військторг № 1 створює додаткове робоче місце та працевлаштовує на нього 1-го безробітного (список додається) за направленням державної служби зайнятості. При цьому він як роботодавець не має права на розірвання трудового договору з працевлаштованим безробітним у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників протягом двох років з дати прийняття на роботу безробітного; повинний виконувати щодо працевлаштованого безробітного законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що у разі безпідставного порушення п. п. 2.1.1 договору роботодавець протягом 10 календарних днів з моменту виявлення порушення відшкодовує надану дотацію в повному обсязі з урахування індексації та рівня інфляції відповідно до рахунку, що представляє фонд. Відшкодування здійснюється протягом місяця після встановлення факту порушення вказаних пунктів.
У відповідності до п. 5.2, строк дії договору встановлюється сторонами з дати набрання чинності договором протягом 2 років.
Як свідчить додаток до договору від 16.01.2004р. № 3/04 відповідач, згідно договору №3/04 зобов’язався працевлаштувати Колесник Л.І. на посаду «інспектора з кадрів»в термін до 31.01.2004р. (а. с. 11).
На підставі вищезазначеного договору та заяви Колесник Л.І. наказом № 4 від 19.01.2004р. по філії Полтавського військторгу № 1 було створено додаткове робоче місце інспектора з кадрів та прийнято на нього Колесник Л.І. з 19.01.2004р. з посадовим окладом 350грн. (а. с. 12)
Відповідно до умов договору, Полтавським МЦЗ було надано дотацію в розмірі 5 133,04грн., що підтверджено представленими в матеріалами справи платіжними дорученнями № 190 від 13.02.2004р., №356 від 12.03.2004р., б/н від 13.05.2004р., б/н від 14.05.2004р., №907 від 18.06.2004р., № 1119 від 20.07.2004р., № 1241 від 16.08.2004р., б/н від 15.09.2004р., № 1654 від 27.10.2004р., б/н від 16.11.2004р., б/н від 29.12.2004р., № 94 від 24.01.2005р., № 315 від 24.02.2005р.
Наказом начальника філії «Полтавський війсьторг №1»№ 82-л від 30.09.2005р. Колесник Л.І. звільнена з роботи з 03.10.2005р. згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджено представленими в матеріалах справи копією наказу (а.с.52) та заяви гр. Колесник Л.І. (а.с.51)
Однак, як стверджує позивач, гр. Колесник Л.І. звільнилась з роботи за власним бажанням у зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору, що підтверджено представленим в матеріалах справи актом № 16-01-14/266 від 04.10.2005р. про порушення відповідачем вимог ст. 43 Конституції України та ст. 31 КЗпП України щодо заборони вимагати від працівника виконання роботи не обумовленої трудовим договором, складеним територіальною державною інспекцією праці у Полтавській області за результатами перевірки виконання Війскторгом вимог законодавства про працю, проведеною за заявою гр. Колесник Л.І.
Перевіркою було встановлено, що наказом від 28.01.2004р. № 7-А гр. Колесник Л.І. при прийнятті на роботу була ознайомлена під розписку з посадовою інструкцією.
Наказом від 17.01.2005р. Колесник Л.І. з посади інспектора з кадрів (дотаційної) переведено на штатну посаду інспектора з кадрів.
05.05.2005р. начальником філії «Полтавський військторг №»прийнято Доповнення до посадової інструкції інспектора з кадрів, якою на працівника покладено додаткові обов’язки діловода по підготовці документів працівників філії.
25.08.2005. затверджено посадову інструкцію інспектора з кадрів філії «Полтавський військторг»в новій редакції, яку доповнено рядом функціональних обов’язків працівника у тому числі забезпечення друкування та розмноження службових документів. При ознайомленні із зазначеними доповненнями Колесник Л.І. письмово висловила незгоду на зміну умов трудового договору укладеного з нею.
Позивач посилаючись на порушення роботодавцем умов договору, що підтверджується актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення Держінспектора праці № 16-01-14/138 від 04.10.2005р., направив відповідачу вимогу про повернення сплаченої за даним договором дотації (вих. № 5744 від 20.12.2005р.)
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», фондом може надаватися дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік. Можливості та обсяги надання дотацій визначаються правлінням Фонду виходячи з фінансового стану Фонду. Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001р. № 1, дотація - це кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості, надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних.
Дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць.
Ці витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до першої та другої частин статті 2 Закону України "Про оплату праці", та суми страхових внесків (збору), що сплачують роботодавці відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Дотація надається за умови, що трудовий договір, тобто угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа (роботодавець) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, з цим працівником не буде розірвано у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін протягом двох років (п.7 Порядку).
У відповідності до Кодексу законів про працю України під трудовим договором розуміється угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Серед підстав припинення трудового договору законодавець визначає і право працівника у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч.3 ст. 38 КЗпП України).
Пункт 8 Порядку передбачає, у разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін (пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України), через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 Кодексу законів про працю України) надана дотація має бути повернена в повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари за період від місяця початку отримання дотації до місяця, що передує місяцю її повернення.
Вказане свідчить, що роботодавець (відповідач у справі) змінив умови праці працівника, прийнятого на роботу згідно дотаційного договору № 3/04 без його згоди, що спричинило звільнення працівника, а відтак роботодавцем порушено умови дотаційного договору з фондом, що є підставою повернення дотації.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За даних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Полтавської області у повному обсязі досліджено всі обставини справи та надана їм належна оцінка, а відтак підстав для зміни чи скасування постанови по даній справі не вбачається.
З огляду на вищезазначене, керуючись розділом VІІ «Прикінцеві та перехідні положення», ст. ст. 195, 196, 198, 205, 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський військовий торг №1»в особі філіалу «Полтавський військторг №1»на постанову господарського суду Полтавської області від 12.12.2006р. по справі № 22/261 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Полтавської області від 12.12.2006р. по справі № 22/261 за позовом Полтавського міського центру зайнятості до Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський військовий торг №1»в особі філіалу «Полтавський військторг №1»за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області про стягнення 5 133,04 грн. –залишити без змін.
3. Матеріали справи № 22/216 повернути до господарського суду Полтавської області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.
День складання ухвали в повному обсязі –05.03.2007р.
Головуючий суддя: Жук Г. А. Судді: Мамонтова О.М. Судді: Швець В.О