ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
23 грудня 2010 р. м.Вінниця № 2-а-5221/10/0270
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали справи:
за позовом: ОСОБА_1
до: Городищенської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№96)
про: визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди
ВСТАНОВИВ :
20 грудня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Городищенської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№96) про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди.
Ознайомившись з наданими матеріалами вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Ознайомившись з наданими матеріалами вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Пунктом 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо розкриття та перегляду кореспонденції, яка не підлягає перегляду, адресованої в органи прокуратури та уповноваженому Верховної Ради України з прав людини під час утримання його в Городищенській виправній колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№96) в період з 18.10.2004 року по 08.06.2010 року. При цьому, зврнувся до суду 17 грудня 2010 р.
Одночасно, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що строк пропущено з поважних причин. Зокрема, вказано на те, що перебуваючи в Городищенській виправній колонії (№96) в позивача не було можливості подати адміністративний позов проти адміністрації вказаної колонії, адже вся кореспонденція адміністрацією переглядалась, а відтак, будь-які позовні заяви не мали шансу потрапити в суд. Окрім того, працівники відповідача могли мстити позивачу за подання позову проти адміністрації установи (що мало місце при зверненні із скаргою про неналежні умови утримання до органів прокуратури).
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
При вирішені питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя з’ясовує чи відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду, відмови у відкриті провадження, а також чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Разом з тим, для поновлення встановленого законом процесуального строку суд має встановити поважність причин його пропущення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аргументуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_1 зазначає про відсутність можливості реалізувати право на захист своїх прав, свобод та інтересів, посилаючись на перегляд кореспонденції адміністрацією установи, в якій відбував покарання та припущенням у відношенні до нього вчинення утисків з боку працівників адміністрації колонії (№96). Однак, як вбачається зі змісту клопотання, позивач перебував в Городищенській виправній колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№96) з 18.10.2004 р. по 8.06.2010 р. та з 8.06.2010 р. переведений до управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області.
За таких обставин, позивач з 09.06.2010 року міг звернутись до суду у встановлений законом строк.
Більш того, наведені у клопотанні аргументи не є непереборними обставинами, які не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами, що перешкоджали своєчасно звернутись до суду та ґрунтуються на припущеннях позивача не підтвердженими жодним доказом.
Таким чином, прихожу до висновку, що позивач не довів поважність причин несвоєчасного звернення до суду, а тому, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
На підставі викладеного, враховуючи, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, підстави для їх поновлення відсутні, а тому позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99,100, 107, 160, 165, 186, 254 КАС України суд, -
УХВАЛИВ :
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Городищенської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№96) про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.
< Текст >
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна