Судове рішення #12990853

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"10" листопада 2010 р.                                                                              Справа № 2a-3709/10/0970

м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Панікара І.В.

          при секретарі  Кривун О.О.

          за участю сторін:

          представника позивача - Гандзюк О.О.,

          відповідача - ОСОБА_2,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття      

          до відповідача:  ОСОБА_2

          про стягнення коштів в сумі 550,71 грн.,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

          25 жовтня 2010 року Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 550,71 гривень.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання своїх зобов"язань, щодо проведення професійної перепідготовки, відповідачем допущено заборгованість перед фондом в сумі 550,71 гривень.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

          Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що припинив відвідувати навчання у зв'язку із сімейними обставинами. Про необхідність повідомити центр зайнятості щодо причин пропуску занять - не знав.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних мотивів.

          Судом встановлено, що 01.02.2010 року відповідач подала до Івано-Франківського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання її працевлаштування. Цього ж числа відповідачу було надано статус безробітної.

          Відповідно до ст.24 Закону України “Про зайнятість населення” №803-XII від 01.03.1991р. (далі - Закон №803-XII) громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості, мають право на професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації.

          Згідно з Інструкцією про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і громадянами, які звертаються в державну службу зайнятості, щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.07.1999р. №120, з громадянином, який виявив бажання навчатись, укладається договір.

          ОСОБА_2, з метою сприяння подальшому працевлаштуванню, відповідно до договору №090510042100131 від 21.04.2008р., укладеного з Івано-Франківським міським центром зайнятості, була направлена на професійну підготовку в Івано-Франківське вище професійне училище готельного сервісу і туризму за професією "кухар".

          На підставі п.3 ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.3.1.2 вказаного договору наказом директора  Івано-Франківського вищого професійного училища готельного сервісу і туризму №14 від 14.06.2010р. ОСОБА_2 було відраховано із складу слухачів групи, що навчаються за професією "кухар" у зв’язку з пропусками занять без поважних причин.

          Відповідно до листа Івано-Франівського міського центру зайнятості від 22.07.2010 р. № МЦЗ-3141/01-14/06 фактична вартість навчання ОСОБА_2 становить 550,71 гривень, яка підлягає добровільному поверненню вартості навчання із пропозицією сплати коштів у місячний термін. Однак у добровільному порядку вартість навчання відповідачем не повернута.

          Вищезазначені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: копією персональної картки ОСОБА_2, копією заяви від 01.02.2010р., копією договору від 21.04.2009р. №090510042100131, копією наказу №155 від 14.06.2010р., копією листа від 22.07.2010 р. № МЦЗ-3141/01-14/06, копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.07.2010 року.

          Відповідно до ст.8. Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-III (далі - Закон №1533-III) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

          Зі змісту статті 12 Закону №1533-III слідує, що виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

          Згідно зі ст.2 Закону №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

          Відповідно до п.3 ч.2 ст.36 Закону №1533-ІІІ та п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №308, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

          Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

          Ці ж умови передбачені і п.3.1.2 договору  №090510042100131 від 21.04.2010р., укладеного відповідачем з Івано-Франківським міським центром зайнятості.

          У ході судового розгляду відповідач не заперечив факту ненадання ним центру зайнятості інформації про причини припинення навчання, а також одночасного отримання ним допомоги.

          Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що витрати на навчання ОСОБА_2 в сумі 550,71 гривень підлягають стягненню в судовому порядку.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                                   ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості заборгованість в сумі 550,71 гривень (п"ятсот п"ятдесят гривень сімдесят одна копійка).

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          

          

          Суддя:                              /підпис/                                        Панікар І.В.

          

          Постанова складена в повному обсязі 15.11.2010 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація