Р І Ш Е Н НЯ

Справа 2-1450/2010 р

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

  10 грудня 2010 року  Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді            Кобзар В.М.

при  секретарі           Мачіха Г.В.

представника позивача      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві  Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

 В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 500 000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 4889,95 грн..

В обгрунтування позовних вимог представник позивачки в судовому засіданні її  позовні вимоги підтримала та пояснила, що 28.09.2007 року під час дорожно-транспортної пригоди, яку скоєно ОСОБА_3 загинув син позивачки ОСОБА_4.

Вироком Жовківського райсуду від 03.02.2010 року ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України і засуджений до 6 років позбавлення волі. З ОСОБА_3 вироком суду було стягнуто моральну шкоду в сумі 12 000 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.

Вироком Львівського апеляційного суду від 19.04.2010 року вирок Жовківського райсуду в частині покарання скасовано і ОСОБА_3 призначено покарання 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 6.07.2010 року вирок Жовківського районного суду від 03.02.2010 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Засудженим відшкодовано певну частину матеріальної шкоди добровільно, а тому  позивачка просить стягнути в її користь і моральну шкоду, яку вона оцінює в 500 000 грн., оскільки внаслідок загибелі сина вона зазнала душевних страждань. Загиблий син  допомагав їй, оскільки вона потребувала такої допомоги, а на даний час вона втратила таку. Смерть сина відбилася значно на її здоров’ї. Просить задоволити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що вироком Жовківського райсуду від 03.02.2010 року він визнаний винним в своєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України і засуджений до 6 років позбавлення волі. З ОСОБА_3 вироком суду було стягнуто моральну шкоду 12 000 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.

Після скоєння ДТП він відшкодував потерпілій матеріальні збитки, щодо моральних збитків, то погоджувався сплатити такі, але в розумному розмірі. Суму, яку вимагає позивачка він не може сплатити, оскільки внаслідок ДТП потерпів сам, є на даний час інвалідом, хворіє, потребує постійного лікування, має на утриманні 2-х дітей. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні  обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 належить задоволити частково з наступних підстав.

Вироком Жовківського райсуду від 03.02.2010 року ОСОБА_3 визнаний винним в своєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України і  засуджений до 6 років позбавлення волі. З ОСОБА_3 вироком суду було стягнуто моральну шкоду 12 000 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.

З вироку Жовківського райсуду від 03.02.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 визнаний винним в своєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України і  засуджений до  6 років позбавлення волі. Цим же вироком суду було стягнуто моральну шкоду по 12 000 грн. в користь потерпілих. В решті позовних вимог було відмовлено.

З вироку Львівського апеляційного суду від 19.04.2010 року вирок Жовківського райсуду в частині покарання скасовано і ОСОБА_3 призначено покарання 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 6.07.2010 року вирок Жовківського районного суду від  03.02.2010 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 скасовано.

В задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди, а саме витрат на організацію поминок слід відмовити, так як стягнення таких не передбачено ст. 1201 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.  

Згідно з ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди і ним заподіяно шкоду джерелом підвищеної небезпеки, то відповідно до ст. 1187 ЦК України повинен відшкодувати моральну шкоду.

Із витягу медичної картки ОСОБА_3 вбачається, що він перебував на лікуванні внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час скоєної ним ДТП, потребує лікування.  

Суд також бере до уваги, що відповідач є інвалідок 3-ї групи, що стверджено довідкою МСЕК № 447494 від 25.11.2010 року, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_3 відшкодував потерпілій ОСОБА_2 12000 грн. /дванадцять тисяч грн./ заподіяної моральної шкоди. Представник позивачки не заперечує, що відповідач відшкодував 12 тис. грн. моральної шкоди.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового  задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи, що ОСОБА_3 відшкодував частково моральну шкоду, враховуючи його матеріальний стан, що він є інвалідом внаслідок ДТП, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, однак суд також врахував моральні страждання позивачки ОСОБА_2, яка втратила сина внаслідок ДТП, а тому з нього слід стягнути 10000 /десять тисяч/ грн. моральної шкоди.

Керуючись ст . ст. 10, 57, 60, 212-215 ЦК України, суд,

 В И Р І Ш И В :

 Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1, ідн. код не встановлено на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає АДРЕСА_2 – 10000 /десять тисяч/ грн. моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Відмовити в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди.

 Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1, ідн. код не встановлено на користь держави 500 /п»ятсот/ грн. державного мита.

 Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1, ідн. код не встановлено - 120 /сто двадцять/ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, для перерахування до державного бюджету /КБКД:22050000/, Банк: ГУДКУ у Львівській області, МФО банку 825014, рахунок 31214259700286, одержувач: Жовківський район, ЄРДПОУ 23949635.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

     Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

     Рішення виготовлено  в нарадчій кімнаті  в одному примірнику.

 Суддя: