Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
09 грудня 2010 р. № 2-а- 8543/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Фоміній В.В.,
за участі: представника позивача - ОСОБА_4,
представник відповідача - Нос В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Харківської обласної митниці Державної Митної служби України, 3-я особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "МД-Сервіс, КП", за участю прокуратури у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення №36 від 28.05.2010р. на суму 90963,10 грн., в тому числі: податок на додану вартість у сумі 86631,52 грн. та штрафні санкції у сумі 4331,58 грн., винесене Харківською митницею на підставі акту перевірки №К/0020/10/800000000/3051618745 від 21.04.2010 року.
В обґрунтування зазначених вимог позивач вказує на те, що Харківською митницею було порушено діючий порядок складання акту перевірки, а податкове рішення підлягає скасуванню, як таке, що суперечить діючому законодавству.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на позов, у яких вказує на те, що позовні вимоги є безпідставні та необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 15 ч. 1 Митного кодексу України визначено, що митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.
Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, митний контроль та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.
Підпунктом 2.1.1 п.2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. №2181-III визначено, що митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Пунктом 5 Указу Президента "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 р. № 817/98 визначено, що контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону.
Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи (ст. 42 МКУ).
Харківською обласною митницею проведена камеральна перевірка правильності надання пільг по сплаті ПДВ на товари які класифікуються за кодом згідно УКТ ЗЕД 9021909000 "інші пристосування ортопедичні", задекларованих ФОП ОСОБА_3 та випущених у вільний обіг за період з 01.02.2007 р. по 31.01.2010 р
За результатами перевірки складено акт № К/0020/10/800000000/3051618745 від 21.04.2010 р.
В ході перевірки відповідачем було встановлено, що протягом періоду з 01.02.2007 р. по 31.01.2010 р. в зоні діяльності Харківської митниці ФОП ОСОБА_3 було здійснено митне оформлення ВМД № 800000007/8/743098 від 10.10.2008 р. та № 800000007/9/740472 від 05.03.2009 р. типу ІМ 40 за кодом 9021909000 згідно УКТЗЕД. Під час митного оформлення товарів в графі 31 ВМД зазначалася інформація про товар - "Інші пристосування ортопедичні……", що не відповідає текстовому опису товарів згідно УКТЗЕД для коду 9021909000. Комісія дійшла висновку, що коди товарів декларантом зазначено вірно. Таким чином, відповідачем зроблено висновок про невідповідність текстового опису товарів заявленому коду УКТЗЕД, призвела до неправомірного звільнення від сплати податку на додану вартість в розмірі 86631,52 грн., чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. № 1949, п.п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п.п. «в» п. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. №2181-III.
На акт перевірки 30.04.2010р. позивачем подано заперечення, яке залишено без задоволення, про що позивачу надіслано письмовий висновок від 17.05.2010р. № 31/01-5143.
За наслідками акту перевірки Харківською обласною митницею прийнято: податкове повідомлення форми "Р" від 28 травня 2010р. № 36 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість по товарам, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності по основному платежу в сумі 86631,52 грн., штрафних санкцій на суму 4331,58 грн.
Позивач не погодився з податковим повідомленням від 28 травня 2010р. № 36 та звернувся до Харківської митниці зі скаргою, яку 25.06.2010 р. рішенням за № 19/01-1505 було залишено без задоволення, а податкове повідомлення форми "Р" від 28 травня 2010р. № 36 без змін.
Суд зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку здійснення митного оформлення товарів з використанням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р.(далі Порядок №314) вантажна митна декларація проходить етап митного контролю в процесі якого здійснюється: перевірка правильності застосування валютного курсу; перевірка відповідності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам; перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України; перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами); перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ - зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки; перевірка надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи B ВМД; перевірка правильності визначення країни походження товарів (згідно з поданими документами); перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства; контроль своєчасності й повноти сплати податків і зборів; контроль і облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД; за відсутності зауважень: списання (справляння) сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України; заповнення графи C ВМД, засвідчення записів у ній проставленням відбитка номерного штампа "Сплачено" (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис "Сплачено", місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД і заповненням його; унесення відомостей до електронної копії ВМД; ініціювання проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.
Посадова особа (посадові особи), яка проводить митний огляд, перевіряє в обсязі, що відповідає меті проведення митного огляду, відповідність пред'явлених товарів даним, унесеним декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 27, 30, 31, 34, 35, 38, 50 ВМД, і несе відповідальність за непроведення чи неналежне проведення такої перевірки.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом ДМСУ № 307 від 09.07.1997р. в гр.31 ВМД зазначаються точні відомості про товар, необхідні для класифікації товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до ст. 313 МК України митні органі зобов'язані класифікувати товар, тобто відносити їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань і їх рішення з цього питання є обов'язковими для підприємств та громадян.
Відповідно до п.2.2. р.2 "Порядку прийняття рішень про класифікацію та кодування товарів в УКТ ЗЕД", затвердженого наказом ДМСУ № 238 від 04.04.2005р. для одержання рішення про класифікацію та кодування товару в УКТ ЗЕД в обов'язковому порядку митному органу надаються відомості необхідні для присвоєння коду: зовнішньоекономічний контракт, технічні умови, технологічні схеми виготовлення, фотографії, креслення, дозволи й сертифікати вповноважених державних органів, специфікації, каталоги та паспортні дані про товар виробника, сертифікати походження, дозволи, маркувальні етикетки. У разі потреби додаються зразки товару.
Як вбачається з матеріалів справи, у ВМД № 800000007/9/740472 від 05.03.2009 р. зазначено товарами, які пересуваються через кордон – інші пристосування ортопедичні: вироби медичного призначення для застосування в медичній практиці, ортопедичні, зуботехнічні пристосування для виправлення зубів. У графі 33 ВМД № 800000007/9/740472 від 05.03.2009 р. зазначено код товару - 9021909000.
Вказана ВМД № 800000007/9/740472 від 05.03.2009 р. була перевірена Харківською митницею на правильність класифікації 05.03.2009 р., про що свідчить штамп відповідача на запиті № 58.
Також, вбачається з матеріалів справи, у ВМД № 800000007/8/743098 від 10.10.2008 р. зазначено товарами, які пересуваються через кордон – інші пристосування ортопедичні: вироби медичного призначення для застосування в медичній практиці, ортопедичні, зуботехнічні пристосування для виправлення зубів. У графі 33 ВМД № 800000007/8/743098 від 10.10.2008 р. зазначено код товару - 9021909000.
Вказана ВМД № 800000007/8/743098 від 10.10.2008 р. була перевірена Харківською митницею на правильність класифікації 10.10.2008 р., про що свідчить штамп відповідача на запиті № 425.
На підставі вищезазначеного суд вказує на те, що обов'язок перевірити в момент перетину кордону повноту та точність відомостей про товар, відповідність опису класифікаційних групувань УКТЗЕД покладений на митну службу.
Відповідно до підпункту 6.6 п.6 Порядку № 314 за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, установленому законодавством України. Посадові особи митного органу несуть персональну відповідальність за нездійснення контрольних функцій, визначених цим Порядком.
Вантажно митні декларації № 800000007/9/740472 від 05.03.2009 р. та № 800000007/8/743098 від 10.10.2008 р. були прийнятті митним органом, тобто відповідно до ст. 86 Митного кодексу України в них містяться всі необхідні та достовірні відомості і до них додано всі необхідні документи.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що код товару визначено правильно, однак вважає, що поставлений товар повинен класифікуватися у товарній позиції 9021 10 - пристрої ортопедичні або інші пристрої для лікування переломів. Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що "текстовий опис виробу у ВМД має більш звужене поняття, ніж опис, що відповідає цьому коду УКТ ЗЕД" щодо товарної позиції 9021909000
Відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТ ЗЕД) товарна позиція 9021909000 зазначена як - "інші". Тобто, товарна позиція 9021909000 - "інші" входить до розділу 9021- "пристрої ортопедичні...", саме так "інші пристосування ортопедичні" визначено товарну позицію 9021909000 Постановою КМУ № 1949 від 17.12.2003р.
Згідно "Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", затверджених наказом ДМСУ № 68 від 31.04.2004р., до пристроїв ортопедичних відносяться зуботехнічні пристрої для виправлення виродливих зубів.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № НОМЕР_1 Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров"я України - пристосування ортодонтичні: брекети, дуги, лігатури еластичні, кільця, трубки, є тими пристроями, які поставлялись позивачем.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення відповідачем до суду не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для нарахування податку на додану вартість в розмірі 86631,52 грн., внаслідок чого податкове повідомлення №36 від 28.05.2010р. Харківської митниці про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість по товарам, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності по основному платежу в сумі 86631,52 грн., штрафних санкцій на суму 4331,58 грн. є незаконним і повинно бути визнано судом недійсним .
З урахуванням вище викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківської обласної митниці Державної Митної служби України, 3-я особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "МД-Сервіс, КП", за участю прокуратури у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення недійсним - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення №36 від 28.05.2010р. на суму 90963,10 грн., в тому числі: податок на додану вартість у сумі 86631,52 грн. та штрафні санкції у сумі 4331,58 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 14.12.2010 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.