Судове рішення #12989952

  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 грудня 2010 рокуСправа № 2а-2805/10/0370


Волинський окружний адміністративний суд у складі:

в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,  

розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора Горохівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу - Територіального управляння Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Горохівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу - Територіального управляння Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкій.

Вказаний позов мотивовано тим, що прокуратурою проведено перевірку щодо дотримання вимог законодавства України про автомобільний транспорт, в ході якої встановлено, що актом № 169635 від 09.04.2010 року при перевірці транспортного засобу марки AUDI 80 ЗНГ, р.н. НОМЕР_1, виявлено порушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дорожній лист з відмітками про проходження водієм передрейсового медичного огляду та технічного огляду транспортного засобу, відсутня ліцензійна картка на транспортний засіб.  

Зазначений транспортний засіб відповідно до ліцензійної  картки серії АА № 491588 зареєстрований за ОСОБА_1

Постановою № 72077 від 21.04.2010 року до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн.

На сьогоднішній день заборгованість не сплачена, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснювався в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ст.6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ст.17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів  поширюються на: спори фізичних чи юридичних  осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі – Закон) встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 60 даного Закону визначено відповідальність перевізника за стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 55 ч. 1 Господарського кодексу України визначено, що  суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством.

Пунктом 2 ч. 2 ст.55 ГК України визначено, що суб’єктами господарювання є громадяни України які здійснюють господарську діяльність відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст.128 ГК України громадянин визнається суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Абзацом 1 ч. 6 ст.128 ГК України встановлено, що громадянин підприємець у передбачених законом випадках і порядку зобов`язаний одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності.

Статтею 9 п. 33 Закону України «Про ліцензування певних видів діяльності» вбачається, що обов’язковому ліцензуванню підлягає діяльність із надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт".

В судовому засіданні встановлено, що позивачем 09.04.2010 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт в м. Луцьку, в ході якої виявлено, що водієм ОСОБА_2 здійснюється експлуатація транспортного засобу марки AUDI 80 ЗНГ, р.н. НОМЕР_1, належного ОСОБА_1, відсутній дорожній лист з відмітками про проходження водієм передрейсового медичного огляду та технічного огляду транспортного засобу, відсутня ліцензійна картка на транспортний засіб, що підтверджується актом перевірки № 169635 від 09.04.2010 року.

Відповідальність за вказане порушення передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З вказаним актом ознайомлений водій ОСОБА_2

За виявлені порушення стосовно відповідача накладено фінансову санкцію в розмірі 510 гривень, що підтверджується копією постанови № 72077 від 21.04.2010 року.

Постанова, у відповідності до списку відправленої кореспонденції, рекомендованим листом направлена ОСОБА_1 та ним отримана.

На момент розгляду справи в суді постанова про накладення фінансової санкції у встановленому порядку оскаржена відповідачем не була.

На даний час фінансова санкція в розмірі 510 гривень відповідачем не сплачена.

Ліцензія на право перевезень пасажирів у та на момент проведення перевірки була відсутня.

Із довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець з 28.05.2009 року.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що у відповідності до чинного законодавства позивачем проведено планову перевірку дотримання суб’єктами господарювання автомобільного законодавства.

Під час перевірки виявлено факт перевезення вантажу відповідачем на вантажному сідловому тягачі без належно оформленої ліцензійної картки, без оформлення ліцензії, яка є необхідною для цього виду діяльності і про що зафіксовано в акті перевірки.

ОСОБА_1 є підприємцем і, відповідно до норм ГК України, займаючись підприємницькою діяльністю, він зобов’язаний у певних випадках оформити ліцензію на здійснення такої діяльності, що ним зроблено не було, а також у відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не оформлена ліцензійна картка.

Тому суд вважає, що відповідач є в даному випадку перевізником, суб’єктом господарювання, вчинив порушення автомобільного законодавства, відповідальність за яке передбачена згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» і до нього правомірно застосовано фінансову санкцію за це порушення в розмірах визначених чинним законодавством.

Суд вважає, що фінансова санкція до відповідача застосована із дотриманням процедури визначеної Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року (надалі – Порядок).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що до відповідача ОСОБА_1 правомірно застосовано фінансову санкцію за порушення ним вимог законодавства про автомобільний транспорт, яка ним в добровільному поряду на момент розгляду справи сплачена не була, а тому застосована постановою позивача від 21.04.2010 року сума санкції підлягає стягненню із відповідача у користь державного бюджету, а позов до повного задоволення.

Відповідно до частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Отже, постанова підлягає до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», Господарського кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 510 (п’ятсот десять) гривень фінансової санкції за допущене ним порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 4 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно постанови начальника територіального управління Головної автомобільної транспортної інспекції у Волинській області від 21.04.2010 року № 72077.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

 

Головуючий                                                                                        Р.С.Денисюк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація