ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3005/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управляння Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управляння Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції.
Вказаний позов мотивовано тим, що прокуратурою міста Луцька проведена перевірка щодо дотримання громадянами та контролюючими органами вимог законодавства України про автомобільний транспорт.
Встановлено, що 16.06.2010 року державним інспектором територіального управління складений акт перевірки дотримання вимог законодавства України про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Даним актом зафіксоване вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме в транспортному засобі, який належить ОСОБА_1 відсутні поліси обов’язкового страхування водія та пасажирів від нещасних випадків на автомобільному транспорті.
Постановою № 72432 від 26.07.2010 року начальника територіального управління було застосовано до відповідача фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Постанову про застосування фінансових санкцій відповідач не оскаржувала, кошти в розмірі 1700 грн. на сьогоднішній день не сплачено. Просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 1700 грн.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснювався в порядку скороченого провадження.
Відповідно до ст.6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст.17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі – Закон) встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 даного Закону визначено відповідальність перевізника за відсутність ліцензійної картки та ліцензії у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Статтею 55 ч. 1 Господарського кодексу України визначено, що суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством.
Пунктом 2 ч. 2 ст.55 ГК України визначено, що суб’єктами господарювання є громадяни України які здійснюють господарську діяльність відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст.128 ГК України громадянин визнається суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.
Абзацом 1 ч. 6 ст.128 ГК України встановлено, що громадянин підприємець у передбачених законом випадках і порядку зобов`язаний одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності.
Статтею 9 п. 33 Закону України «Про ліцензування певних видів діяльності» вбачається, що обов’язковому ліцензуванню підлягає діяльність із надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт".
В судовому засіданні встановлено, що позивачем 16.06.2010 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої виявлено, що в транспортному засобі, який належить ОСОБА_1 відсутні поліси обов’язкового страхування водія та пасажирів від нещасних випадків на автомобільному транспорті, що підтверджується актом перевірки № 147632 від 16.06.2010 року.
Відповідальність за вказане порушення передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З вказаним актом ознайомлений водій транспортного засобу ОСОБА_2 Проти зазначених порушень не заперечував.
За виявлені порушення відповідачу був винесений припис від 26.07.2010 року щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт та постановою начальника територіального управління Головавтоінспекції на автомобільному транспорті № 72432 від 26.07.2010 року на відповідача, на підставі абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за виявлені порушення накладено фінансову санкцію в розмірі 1700 гривень.
Постанова, у відповідності до списку відправленої кореспонденції, рекомендованим листом направлена ОСОБА_1
На даний час фінансова санкція в розмірі 1700 гривень відповідачем не сплачена.
Поліс обов’язкового страхування водія та пасажирів від нещасних випадків на автомобільному транспорті на момент проведення перевірки був відсутній.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 26.09.2004 року.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що у відповідності до чинного законодавства позивачем проведено планову перевірку дотримання суб’єктами господарювання автомобільного законодавства.
Під час перевірки виявлено факт відсутності полісів обов’язкового страхування водія та пасажирів від нещасних випадків на автомобільному транспорті, про що зафіксовано в акті перевірки.
ОСОБА_1 є підприємцем і, відповідно до норм ГК України, займаючись підприємницькою діяльністю, вона зобов’язана оформити поліси обов’язкового страхування водія та пасажирів від нещасних випадків на автомобільному транспорті, що нею зроблено не було.
Тому суд вважає, що відповідач є в даному випадку перевізником, суб’єктом господарювання, вчинив порушення автомобільного законодавства, відповідальність за яке передбачена згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» і до нього правомірно застосовано фінансову санкцію за це порушення в розмірах визначених чинним законодавством.
Суд вважає, що фінансова санкція до відповідача застосована із дотриманням процедури визначеної Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року (надалі – Порядок).
Крім того, суд враховує також те, що постанова про застосування фінансових санкцій від 26.07.2010 року № 72432 відповідачем була оскаржена в судовому порядку.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що до відповідача ОСОБА_1 правомірно застосовано фінансову санкцію за порушення ним вимог законодавства про автомобільний транспорт, яка нею в добровільному поряду на момент розгляду справи сплачена не була, а тому застосована постановою позивача від 26.07.2010 року сума санкції підлягає стягненню із відповідача у користь державного бюджету, а позов до повного задоволення.
Відповідно до частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Отже, постанова підлягає до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», Господарського кодексу України суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави в особі Територіального управляння Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області 1700 (одну тисячу сімсот) гривень застосованої фінансової санкції за порушення нею законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно постанови начальника територіального управління Головної автомобільної транспортної інспекції у Волинській області від 26.07.2010 року № 72432.
Постанова підлягає до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк