ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. Справа № 2-а-10045/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
Суддів: Воробйової Інни Анатоліївни
Свентуха Віталія Михайловича
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Богданова О.В., який діє за дорученням
відповідача : Радзіковської І.Т., Пенської О.Ю., Кравченко Н.О., які діють за дорученнями
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: дочірнього підприємства "Вінницяхліб" Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов дочірнього підприємства «Вінницяхліб» відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДП «Вінницяхліб» ВАТ «Концерн Хлібпром» було складено акт перевірки №900/2320/32603993 від 23.04.08 р. в якому зафіксовані порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1 п.7.4 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, а саме: рішення №0000392320/0 від 07.05.08 р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 4 169 560 грн., та рішення №0000402320/0 від 07.05.08 р., яким позивачеві нарахована сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 2 494 110 грн.
Позивач не погоджується з названими рішеннями, вважає їх безпідставними і такими, які підлягають скасуванню з тих підстав, що твердження відповідача щодо відсутності документального підтвердження валових витрат не відповідають дійсності, оскільки податкові зобов’язання зі сплати ПДВ та податку на прибуток позивачем не занижувались, ПДВ ним сплачено в ціні наданих послуг і відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, а первинні документи по здійснених господарських операціях наявні, однак перевіряючим представлені не були, так як раніше вилучені співробітниками податкової міліції в рамках перевірки, що підтверджується описами вилучення.
За вказаних обставин, ДП «Вінницяхліб» ВАТ «Концерн Хлібпром» звернулось до суду з позовними вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№0000392320/0, 0000402320/0 від 07.05.2008 року.
Ухвалою суду від 28.07.2008 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.10.2008 року за клопотанням представника відповідача зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої взаємопов’язаної справи № 2-10627/08 за позовом ДПІ у м. Вінниці до ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" та ТОВ "Вектор Ойл Трейд" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, яка розглядалась Вінницьким окружним адміністративним судом.
В зв"язку з тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження відпали, суд ухвалою суду від 27.10.2010 року поновив провадження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, в обґрунтування заявленого посилався на обставини, що викладені в позовній заяві та на судове рішення від 27.01.09 р. у справі №2-а-10627/08, яким у задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Вінниці про визнання недійними договорів купівлі-продажу відмовлено повністю. Відповідно до ухвали КААС від 29.07.10 р. постанова ВОАС набрала законної сили.
Представники відповідача позов не визнали, з підстав, що викладені в письмових запереченнях на позов, які долучені до матеріалів справи (а.с.137-151, т. 1). Зокрема вказали, що документи щодо господарських операцій під час проведення перевірки у позивача були відсутні, договори купівлі-продажу є нікчемними і в зв’язку з цим дата внесення ПДВ сплаченого в ціні придбання до податкового кредиту за першою подією у звітному періоді не означає, що ця подія є достатньою для виникнення податкового кредиту. Податкові повідомлення-рішення є законними, а відтак підстави для їх скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що протягом квітня 2008 року ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна позапланова документальна перевірка додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДП «Вінницяхліб» ВАТ «Концерн Хлібпром» за період з 01.07.05 р. по 01.07.06 р. за результатами якої було складено Акт №900/2320/32603993 від 23.04.08 р. у якому зафіксовані порушення позивачем податкового законодавства.
Зокрема, як вбачається з висновків Акту перевірки позивачем в порушення: 1) п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно відображено в податковому обліку господарські операції по договорах купівлі-продажу, що призвело до заниження податку на прибуток, а саме: у 3 кварталі 2005 року на 380 524 грн., у 4 кварталі 2005 року – 463 689 грн. та 2 кварталі 2006 року – на 1 240 517 грн. всього на суму 2 084 780 грн.; 2) п.п.7.4.1 п.7.4 , п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем зменшено податковий кредит з відповідним подальшим збільшенням податкового зобов’язання, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму в розмірі 1 662 740 грн.
За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, а саме: рішення №0000392320/0 від 07.05.08 р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання за платежем – податок на прибуток в сумі 4 169 560 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 084 780 грн. та основний платіж в сумі 2 084 780 грн., і рішення №0000402320/0 від 07.05.08 р. яким позивачеві нарахована сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 2 494 110 грн. у тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 831 370 грн. грн. та основний платіж в сумі 1 662 740 грн.
Стосовно нарахування податку на прибуток (рішення №0000392320/0).
Як вбачається з матеріалів справи перевіряючі дійшли до висновку, що документально не були підтверджені факти реалізації продукції за наступними договорами купівлі-продажу:
- договір купівлі-продажу №4 від 20.10.05 р. з ТОВ «Вектор Ойл Трейд» пшениці, яка в подальшому була експортована позивачем через комісіонера ТОВ «Савгрейн» за договором комісії №8 від 20.10.05 р. та доповнення №1 від 16.11.05 р.;
- договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ «Ветор Ойл Трейд» №3 від 01.08.05 р. по закупівлі ячменю фуражного, який у подальшому був експортований позивачем через комісіонера ТОВ «Савгрейн» за договором комісії №3/8 від 04.08.05 р.
- договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ «Савгрейн» №4 від 03.04.05 р. по закупівлі ячменю фуражного, який у подальшому був експортований позивачем через комісіонера ТОВ «Вектор Ойл Трейд» за договором комісії №4 від 07.04.06 р.
- договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ «Савгрейн» №14 від 05.04.06 р. пшениці, яка в подальшому була експортована позивачем через комісіонера ТОВ «Вектор Ойл Трейд» за договором комісії №14 від 10.04.06 р.
- договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ «Савгрейн» №9 від 05.04.06 р. пшениці, яка в подальшому була експортована позивачем через комісіонера ТОВ «Вектор Ойл Трейд» за договором комісії №9 від 10.04.06 р.
- договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ «Савгрейн» №12 від 05.04.06 р. пшениці, яка в подальшому була експортована позивачем через комісіонера ТОВ «Вектор Ойл Трейд» за договором комісії №12 від 10.04.06 р.
- договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ «Савгрейн» №13 від 05.04.06 р. пшениці, яка в подальшому була експортована позивачем через комісіонера ТОВ «Вектор Ойл Трейд» за договором комісії №13 від 10.04.06 р.
Відносно нарахування ПДВ (рішення №0000402320/0).
Як вбачається з акта перевірки, перевіряючі прийшли до такого висновку взявши до уваги те, що оскільки названі господарські операції з купівлі-продажу зерна та ячменю фуражного є фіктивними, то віднесення до податкового кредиту коштів у сумі 1 662 740 грн. є порушенням п.п.7.4.1 п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, а тому оскаржив прийняті за ними податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.
Матеріали справи свідчать, що державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено позапланову документальну перевірку ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 01.07.2006р., за результататами якої складено акт № 900/2320/32603993 від 23.04.2008р. Зі змісту цього акта слідує, що в період, який охоплювався перевіркою ДП "Вінницяхліб" здійснювало експорт зерна із залученням підприємств комісіонерів та саме за наслідками отриманих в межах даної перевірки відповідей позивач припустив відсутність взаємовідносин ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" з ТОВ "Вектор Ойл трейд", що і стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідач вважає, що господарські зобов’язання за вказаними договорами купівлі-продажу вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались ними у відповідності до статей 203, 234 ЦК України, тобто вважає дані правочини нікчемними.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано поняття «недійсного» та «нікчемного» правочинів.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено в частині другій статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.
Виходячи із загальних вимог цивільного та господарського законодавства для того, щоб угода мала належну юридичну силу, вона повинна задовольняти ряд умов, а саме: про форму, про сторони, про зміст, про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін. Угода укладена з порушенням зазначених умов, законодавством визнається недійсною. Всі недійсні угоди, незалежно від особливостей їхнього конкретного виду, об'єднує одна спільна риса: суперечність правовим нормам.
Частиною 2 статті 234 ЦК України встановлено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.
Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно матеріалів справи вбачається, що державна податкова інспекція, за наслідками проведеної перевірки подала позов до суду про визнання недійсними договір купівлі-продажу за № 4 від 20.10.2005р. із змінами № 1 від 16.10.2005р. та договір купівлі продажу № 3 від 01.08.2005р., що були укладені між ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн-Хлібпром" та ТОВ "Вектор Ойл трейд" як такі, які вчинено без наміру створення правових наслідків, що обумовлювалися ними у відповідності до вимог статей 203, 234 ЦК України та статті 207 ГК України.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.09 р., яке набуло законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.10 р. у справі №2-а-10627/08 в задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Вінниці про визнання недійними досліджених у даному судовому засіданні договорів купівлі-продажу відмовлено повністю.
В силу ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно постанови від 27.01.2009 року у справі №2-а-10627/08 зазначено, що спірні договори купівлі-продажу зернових культур не є такими що суперечить інтересам держави та суспільства, товар, що був їх предметом не виключено законом із цивільного обігу, на момент їх укладення обидві сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, отже, володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, вільно здійснювали своє волевиявлення, а найголовніше - договірні зобов'язання ними виконано належним чином та в повному обсязі, тобто правові наслідки що обумовлені ними настали.
Крім того, в зазначеному судовому рішенні вказано, що 01.08.2005р. та 20.10.2005р. між ТОВ "Вектор Ойл трейд" та ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" укладено договори купівлі - продажу № 3 та № 4, відповідно до яких з ТОВ "Вектор Ойл трейд" зобов’язався продати на користь позивача ячмінь фуражний та пшеницю 5-6 класу українського походження врожаю 2005 року.
Відповідно до п. 3.2 даних договорів право власності на товар переходить від продавця ТОВ "Вектор Ойл трейд" до покупця - ДП "Вінницяхліб" з моменту підписання акту приймання передачі, який є невід’ємною частиною відповідного договору.
23.08.2005р. між сторонами договору купівлі-продажу № 3 від 01.08.2005р. був складений акт приймання-передачі № 1 2250 тон фуражного ячменю на загальну суму 1819665 грн.
За частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності на даний товар зі сторони ТОВ "Вектор Ойл трейд" набуте на підставі укладених в 2004-2005 роках договорів купівлі-продажу між ДП ТОВ "Вектор Ойл трейд" та отримане ним в кількості 2342,480 тон згідно видатковою накладною № РН-0000064 від 23.08.2005р.
Із цієї кількості ячменю позивачем отримано від ТОВ "Вектор Ойл трейд" через ОСОБА_8 за довіреністю ЯКФ № 344663 від 23.08.2005р. обумовлених 2250 тон, що підтверджується видатковими накладними від 23.08.2005р. № РН-0000049 на суму 1039665 грн. та № РН-0000044 на суму 780000 грн., і повністю узгоджується з кількісними показниками, зазначеними в акті приймання-передачі №1.
Оплата отриманої продукції у відповідності до п. 5.1 спірних договорів проведена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Вектор Ойл трейд" в загальній сумі 1819665 грн., зокрема, 21.08.05 на суму 1510000 грн., 07.09.05 на суму 282318,75 грн., 08.09.05 на суму 27346,25 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з рахунку ТОВ "Вектор Ойл трейд".
Досліджуючи ланцюг подальшого руху придбаного за спірним договором № 3 фуражного ячменю в кількості 2250 тон, в судовому засіданні з’ясовано, що ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" реалізувало даний товар на експорт шляхом укладення з ТОВ "Савгрейн" 04.08.2005р. договору комісії № 3/08, відповідно до умов якого 23.08.2005р. за актом прийому-передачі Комісіонером отримано від позивача 2250 тон ячменю фуражного.
Аналогічні операції були здійсненні сторонами при купівлі-продажі пшениці 5, 6 класів за спірним договором № 4 від 20.10.2005р. з додатковою угодою до нього від 16.11.2005р. Зокрема, на підставі актів приймання-передачі № 1 від 31.10.2005р. № 2 від 03.11.2005р., № 3 від 17.11.2005р., № 4 від 17.11.2005р. ТОВ "Вектор Ойл трейд" була передана у власність ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" пшениця 5 класу українського походження, врожаю 2005 року загальною кількістю 991,74 тон та вартістю 631468,54 грн. з ПДВ та пшениця 6 класу цього ж походження загальною кількістю 2576,645 тон та вартістю 1583433,71 грн. з ПДВ, а також договорів купівлі-продажу №4 від 03.04.05 р., №14 від 05.04.06 р. №9 від 05.04.06 р. №12 від 05.04.06 р. №13 від 05.04.06 р. укладені між ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн-Хлібпром" та ТОВ «Савгрейн». Підтвердженням отриманого товару слугують видаткові накладні на загальну вартість придбаного зерна, а доказами проведених розрахунків ДП "Вінницяхліб" на цю ж суму є банківські виписки по рахунку ТОВ "Вектор Ойл трейд" та ТОВ «Савгрейн».
Досліджуючи вище господарські операції суд встановив, що договори купівлі-продажу за № 4 від 20.10.2005р. та № 3 від 01.08.2005р., укладені між ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн-Хлібпром" та ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та договорів купівлі-продажу №4 від 03.04.05 р., №14 від 05.04.06 р. №9 від 05.04.06 р. №12 від 05.04.06 р. №13 від 05.04.06 р. укладені між ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн-Хлібпром" та ТОВ «Савгрейн»виконані сторонами в повному обсязі, правові наслідки обумовлені їх предметом наставали після кожного факту отримання позивачем товару та здійсненням його оплати, і експорт зерна за зовнішньоекономічними контрактами із залученням підприємств-комісіонерів відповідає поставленій меті діяльності ДП "Вінницяхліб".
Статтею 203 Кодексу встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідачем не надано жодних доказів, що при укладенні договорів ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" з ТОВ «Савгрейн»та ТОВ "Вектор Ойл трейд" не додержано вимоги, встановлені ст.203 Кодексу, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.
У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого рішення, доказів, які б спростовували доводи позивача, переконливих мотивів щодо нікчемності вказаних договорів, суду не надав.
Посилання ДПІ у м.Вінниці про порушення на ВАТ "Вінницяхліб" як на суб"єкта господарювання, який здійснює свою підприємницьку діяльність на ринку зерна положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", згідно якого без оформлення складського документу не здійснюється передача зерна, а відтак згідно договорів на поставку перехід права власності не виникає, спростовується наступним.
Оскільки операція з придбання зерна та передача його на комісію відбувалась одночасно, то необхідності для укладання відповідних договорів на зберігання не виникало. А господарські операції по придбанню позивачем зерна та передача його комісіонеру, як зазначено в судовому рішенні у справі №2-а-10627/08, відбулись одночасно, про що свідчать акти виконаних робіт, а саме по факту придбання-передачі фуражного ячменю 23.08.2005р., по факту придбання-передачі пшениці 5, 6 класу 31.10.2005р., 03.11.2005р., 17.11.2005р. та 17.11.2005р.
Згідно з ч.3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, а Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні", за своїм характером і цільовим призначенням не є Законом про оподаткування.
Таким чином суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000392320/0 від 07.05.08 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 4 169 560 грн., та рішення №0000402320/0 від 07.05.08 р., яким позивачу нарахована сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 2 494 110 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, що в даному випадку є сума 3,40 грн., яка підтверджена документально.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000392320/0 та №0000402320/0 від 07.05.08 р.
Стягнути з Державного бюджету на користь дочірнього підприємства "Вінницяхліб" Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" судовий збір у розмірі 3,40грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 13.12.10
Повний текст постанови сторони можуть отримати 14.12.2010року
Головуючий суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Судді Свентух Віталій Михайлович
Воробйова Інна Анатоліївна
:
09.12.2010