ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.11.2007 року Справа № 1/304
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний представник не прибув
від відповідача повноважний представник не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Виробнича компанія Дорбудтехнологія”
м. Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 09.10.2007
по справі № 1/304 (суддя –Зюбанова Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Автоцентр Бизон”, смт. Станично-Луганське
Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Виробнича компанія Дорбудтехнологія”
м. Луганськ
про стягнення 1141277 грн. 49 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 29.10.2007
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Бизон”, смт. Станично –Луганське Луганської області (далі–ТОВ „Автоцентр Бизон”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Дорбудтехнологія”, м. Луганськ (далі - ТОВ „ВК „Дорбудтехнологія”) про стягнення боргу у сумі 1 107 300 грн. 00 коп., що виник на підставі договору купівлі –продажу від 21.02.07 № Б003, пені у сумі 28 880 грн. 88 коп., 3% річних у сумі 5 096 грн. 61 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 07.08.2007 по справі № 1/304 позов задоволено повністю, витрати по державному миту у сумі 11 412 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. віднесені на відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просив рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою ТОВ „ВК „Дорбудтехнологія” на рішення господарського суду Луганської області від 07.08.2007 у справі № 1/304, припинено у зв’язку з прийняттям судовою колегією відмови заявника від поданої апеляційної скарги.
28.09.2007 ТОВ „ВК „Дорбудтехнологія” звернулося до місцевого господарського суду із заявою від 28.07.2007 про затвердження мирової угоди, укладеної 24.09.2007 між ним та ТОВ „Автоцентр Бизон” (далі – мирова угода).
З аналогічною заявою у судовому засіданні 09.10.2007 звернулося до суду і ТОВ „Автоцентр Бизон”.
Ухвалою місцевого господарського суду від 09.10.2007 заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди залишені без задоволення.
Відмова в задоволенні заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди обґрунтована тим, що умова даної угоди, а саме: відмова позивача від позовних вимог, протирічить матеріалам справи та чинному законодавству, у тому числі ст. 124 Конституції України. За висновком суду укладення мирової угоди про відмову від позовних вимог після ухвалення судом рішення є неможливим.
Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що у разі добровільного виконання рішення та перерахування боргу позивач може скористатися правом не пред’являти наказ суду до виконання, але, у будь якому випадку, не правом відмови від позову, яка є можливою до винесення судового рішення.
Відповідач не погодився з ухвалою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати дану ухвалу суду.
В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення місцевим господарським судом положень ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, на думку скаржника, укладення мирової угоди може мати місце на будь-якій стадії процесу, та положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення.
За твердженням скаржника судом порушено право відповідача та позивача на укладення мирової угоди.
Право на участь представників у судовому засіданні сторонами не використано, хоча про час і місце проведення судового засідання вони повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи, у тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення № 03069505, відповідні відмітки на ухвалі від 29.10.2007 про порушення апеляційного провадження тощо.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
На затвердження суду першої інстанції надана мирова угода, за змістом якої сторони дійшли згоди про розірвання договору купівлі-продажу від 21.02.2007 № Б003, предметом якого є покупка екскаватора, про повернення відповідачем екскаватора позивачеві та про відмову ТОВ „Автоцентр Бизон” від позовної заяви про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу, сум річних, пені та судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено процесуальні права та обов’язки сторін, позивач вправі відмовитися від позову до прийняття судом рішення по справі.
Положення статті 78 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається скаржник, передбачають укладення мирової угоди з метою врегулювання сторонами спору до прийняття судом рішення. Судом першої інстанції розглянуто позовну заяву ТОВ „Автоцентр Бизон” та 07.08.2007 прийнято рішення по справі сторін, тобто посилання скаржника на положення ст. 78 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо неможливості відмови від позовних вимог після ухвалення судом рішення відповідає вимогам діючого законодавства.
З врахуванням невідповідності умови мирової угоди стосовно відмови від позовної заяви вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути прийняті до уваги і посилання скаржника на ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду за ухвалою про те, що у разі добровільного виконання рішення та перерахування боргу позивач може скористатися правом не пред’являти наказ суду до виконання.
Враховуючи викладене, доводи скаржника про порушення судом права сторін укласти мирову угоду, оскільки між сторонами досягнена певна згода, не приймаються судом до уваги. Сторони не позбавлені права надати на затвердження суду мирову угоду, зміст якої не буде протирічить вимогам чинного законодавства.
Судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія Дорбудтехнологія” на ухвалу господарського суду Луганської області від 09.10.2007 по справі № 1/304 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 09.10.2007 по справі № 1/304 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя І.В. Семендяєва