ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 рокуСправа № 2а-2798/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю представника позивача Романчука А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (далі – УПФУ в Луцькому районі) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Вказаний позов мотивовано тим, що відповідач заборгував УПФУ в Луцькому районі кошти в сумі 9836,07 грн.
У відповідності до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Згідно з п. п. 1, 4 ст. 4 цього Закону підприємство зобов’язане було сплачувати до УПФУ в Луцькому районі 33,2 відсотки від фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, та 2 відсотки від сукупного оподатковуваного доходу найманих працівників, обчисленого відповідно до законодавства.
Згідно з ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» терміном сплати страхових внесків є день виплати заробітної плати, а у разі її невиплати – 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.
Відповідно до розрахунку сум страхових внесків за травень-серпень 2010 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» станом на 20.10.2010 року становить 9836,07 грн.
Просять задовольнити позов та стягнути із відповідача суму заборгованості.
Представник позивача Романчук А.Я. позов підтримав із підстав, у ньому викладених. Просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Суд постановив ухвалу про розгляд справи у відсутності представника відповідача по наявних у справі документах.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов є підставним та підлягає до повного задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст. 17 ч. 1 п. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 14 Закону визначено, що роботодавцями, зокрема, є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 20 ч. 2 зазначено Закону визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Крім того, згідно п. 4.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлені розміри страхових внесків для платників за ставкою в розмірі 2 відсотка із сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу
Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, передбачених ч. 9 ст. 106 даного Закону.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем за травень-серпень 2010 року подано до УПФУ в Луцькому районі розрахунки суми страхових внесків, що підлягають сплаті, на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визначених відповідачем самостійно, на загальну суму 9836,07 гривень.
Наявність боргу по внесках в розмірі 9836,07 грн. підтверджується розрахунком ціни позову про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування із Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» та картками особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників. Вказана сума відповідачем не була сплачена.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду, яка на сьогоднішній день не сплачена, а тому позов управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підлягає до повного задоволення і сума заборгованості повинна бути стягнута на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» в користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 9836 (дев’ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 07 копійок за період травень-серпень 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 26 листопада 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк