Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
14 грудня 2010 р. № 2-а- 9097/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді –Білової О.В.
при секретарі судового засідання –Фоміної В.В.
за участі: представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Казимир Ю.М., третьої особи - Матюшенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, третя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, третя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області про визнання недійсними рішень № 0002502310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 132266,00 грн. та № 0002512310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 102828,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, встановлені під час проведення перевірки обставини не створюють склад порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, а отже є повністю незаконними і підлягають визнанню недійсними.
Представник позивача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ОСОБА_1 - в судове засідання з’явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача - ДПІ у Ленінському районі міста Харкова Казимир Ю.М. - в судовому засіданні проти позову заперечувала, підтримала раніше надані заперечення, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірок позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірок, а оскаржувані рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просила у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - Державної податкової адміністрації у Харківській області Матюшенко Л.А. - в судовому засіданні проти позову заперечувала, підтримала раніше надані заперечення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4, зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.03.2007р., ідентифікаційний код НОМЕР_1, відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.(а.с. 119)
09.04.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Харківській області Поповим Р.В., Забайрачною С.Ю., державним податковим інспектором Шевченко О.М. на підставі направлення № 3658 від 08.04.2010 року (а.с.72), було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці –магазину - кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4.
За результатами перевірки складено акт № 2860/20/40/23/1669800412 від 09.04.2010 р. (бланк № 018355 від 09.04.2010 р.), в висновках якого зазначено про неведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: у магазині знаходився не облікований у встановленому порядку товар на загальну суму 66133,00 грн., що є порушенням п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року.(а.с. 73-74)
На підставі висновків акту перевірки, начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийнято рішення №0002502310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 132366 грн.(а.с. 12)
09.04.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Харківській області Гірманом В.О., Герасимовим О.В., старшим державним податковим інспектором Демянчинком Д,О. на підставі направлення № 3659 від 08.04.2010 року (а.с. 83), було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці –кафу-магазину, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4.
За результатами перевірки складено акт № 2861/20/40/23/1669800412 від 09.04.2010 р. (бланк № 018214 від 09.04.2010 р.), в висновках якого зазначено про неведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: відсутні прибуткові документи на товари, згідно відомостей ТМЦ (додаток №3 до акту) відповідні записи в книгах обліку доходів та витрат відсутні, книги з 01.04.2010 не ведуться, на загальну суму 51414,00 грн., що є порушенням п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року.(а.с. 84-85)
На підставі висновків акту перевірки, начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято рішення №0002512310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 102828,00 грн.(а.с.13)
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Облік - це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р., суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.
Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998р., суб'єкт малого підприємництва - фізична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат.
Пунктом 4 вказаного Указу передбачено, що форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N1269 від 26.09.2001р., книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Відповідно до пункту 8 наказу ДПА України "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" N 599 від 29.10.1999р., який зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.1999р. за № 752/4045, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком N10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. №12 та зареєстрованої в Мін'юсті України 09.06.1993р. за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності, платником єдиного податку, про що свідчить Свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 (а.с.120), відповідно до вимог чинного законодавства на нього покладено обов’язок щодо ведення книги обліку доходів та витрат.
Суд зазначає, що форма Книги обліку доходів і витрат, яка затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів. Показники граф "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід" не містять інформації щодо оприбуткування товарних запасів суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою. Постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001р. порядок ведення обліку товарних запасів фізичними особами - платниками єдиного податку також не визначено.
Отже, на підставі положень вищевказаних нормативно-правових актів, суд робить висновок, що порядок ведення обліку товарних запасів для суб’єктів підприємницької діяльності –фізичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування не врегульований діючим законодавством, отже, для вказаних суб’єктів відсутній обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а тому висновок перевіряючих про неведення позивачем обліку товарних запасів на порушення п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є необґрунтованим.
Аналогічну позицію викладено в листі Міністерства юстиції України №6091-0-4-10-20 від 19.05.2010 року.
Як встановлено під час проведення перевірки позивача, підтверджується матеріалами справи, позивачем ведуться книги обліку доходів та витрат, за формою Ф-10, № С-4, що ведеться з 26.03.2008 року, № С-2, що ведеться з 11.07.2007 року, № С-27, що ведеться з 25.04.2007 року. (а.с.102-107)
Для огляду в судовому засіданні представником позивача були надані оригінали зазначених книг обліку доходів та витрат, в яких відображено доходи та витрати ФОП ОСОБА_4, в тому числі за квітень 2010 року. До матеріалів справи залучені копії відповідних аркушів вказаних книг.
Щодо книг обліку доходів та витрат № С-2, № С-27, перевіряючими було встановлено та відображено в акті перевірки № 2861/20/40/23/1669800412 від 09.04.2010 р., що на момент проведення перевірки вони не заповнені за період з 01.04.2010 року по 08.04.2010 року. Представники відповідача та третьої особи в обґрунтування заперечень проти позову посилалися на встановлення неналежного ведення вказаних книг при проведенні перевірки магазину –кафе, що належить позивачу, за адресою: АДРЕСА_3.
Суд не вважає встановлення казаних обставин під час проведення перевірки належним доказом порушення позивачем порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, оскільки, як було зазначено, книги обліку доходів та витрат фіксують саме обсяги таких доходів та витрат та не передбачають ведення обліку товарних запасів. Таким чином, копії книг обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_4, надані представником відповідача до матеріалів справи, в яких відсутні записи про суми виручки з 01.04.2010 року по 08.04.2010 року, не є належними доказами неведення позивачем обліку товарних запасів та порушення п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому не приймається судом в якості належного обґрунтування заперечень проти позову.
Як вбачається з наданих позивачем копій видаткових накладних, накладних на внутрішнє переміщення (а.с.26,37,38, 113-116), позивач має належним чином оформлені первинні документи, на підставі яких ним було отримано від постачальників та передано для реалізації товар, зазначений у додатках 3 до актів перевірки № 2860/20/40/23/1669800412 від 09.04.2010 р. та № 2861/20/40/23/1669800412 від 09.04.2010 р.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність порушення відповідачем п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв’язку з чим застосування до ФОП ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 21 вказаного Закону є необґрунтованим та протиправним.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002502310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 132266,00 грн. та № 0002512310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 102828,00 грн. винесені ДПІ у Київському районі м. Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з приписів ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов до висновку, що відповідач ані документально, ані нормативно не довів правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
< Зміст постанови >
Визнати недійсним у повному обсязі рішення № 0002502310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 132266,00 грн.
Визнати недійсним у повному обсязі рішення № 0002512310 від 17.05.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 102828,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати із сплати судового збору у розмірі < Сума задоволення > (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 20.12.2010 року.
Суддя Білова О.В.