Справа № 2а-980/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Музики Я.М.
при секретарі Гривні Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани справу справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі незаконними, щодо не проведення перерахунку основної (державної) та додаткової пенсій особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та інваліду 3ї-ї групи по захворюванню пов'язаному з Чорнобильською катастрофою згідно ст. 50 ч. 4, ст. 54 ч. 3, ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі, просить суд поновити йому строк для звернення до суду із даним адміністративним позовом, визнати неправомірними та незаконними дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області , які пов”язані із із відмовою в перерахунку йому основної ( державної) та додаткової пенсій згідно ч.4 ст. 54, ст. 50, ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2010 року ; зобов”язати відповідача здійснити перерахунок і виплату призначеної йому основної (державної) та додаткової пенсії за період з 01 січня 2010 року , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.4 ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі – Закон) відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік, та провести виплату недоплаченої йому пенсії
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити. Пояснив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та відповідно інвалідом 3-ї групи по захворюваннях пов”язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен отримувати пенсію у розмірах, визначених статтями 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч.3 ст. 67 цього Закону. При призначенні та нарахуванні належних йому пенсійних виплат та при визначенні обсягу його прав на їх розмір, всупереч п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач керується не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, а тому державна і додаткова пенсії призначаються і нараховуються йому в меншому розмірі, аніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Також підтримав вимогу про поновлення йому строку позовної давності для звернення із даним позовом до суду, оскільки 25 серпня 2010 року він звертався в суд із цивільним позовом по даному питанні, однак в зв'язку із зміною в законодавстві провадження по його справі було закрито. Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі в судовому засіданні позову не визнала, подала письмові заперечення проти позову. В обгрунтування заперечень щодо позову посилається на те, що згідно ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються виключно Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу життя та зростання мінімальної заробітної плати. Під час призначення мінімальних пенсій, зокрема громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд України керується постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Де, зокрема передбачено, що інвалідам 3 групи категорії 1, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виплачується у розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до встановлених розмірір прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян позивачеві виплачувалася додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоровю, яка станом на 01 грудня 2010 року складала 110, 10 грн. Зазначена сума позивачеві виплачувалася без обмежень їх розміру. Постановою КМУ №-654 від 16 липня 2009 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” встановлено з 01 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії( без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною), сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990роках інвалідам ІІІ групи – 760,00 грн. А тому, станом на 01 грудня 2010 року розмір пенсії позивача складає 870, 10 грн , яка виплачується позивачу без обмежень. Окрім зазначених підстав, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні даного позову, посилаючись і на те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із заявленими вимогами. Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджено посвідченням серії А №НОМЕР_1 та вкладкою до нього, виданими Тернопільською обласною державною адміністрацією 18 жовтня 2001 року та інвалідом 3-ї групи по захворюваннях пов”язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Даний факт представником відповідача в судовому засіданні не оспорено та визнано. У відповідності до вимог ст. ст.49,50, ч.4 ст. 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ позивач отримує в управлінні Пенсійного фонду в Бережанському районі Тернопільської області пенсію у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Статтею 54 цього Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), передбачено, що розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, не можуть бути нижчими по ІII групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно зі ст. 50 вказаного Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІII групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Судом встановлено, що відповідачем з 01 січня 2010 року розрахунок позивачу державної пенсії проводився у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2009 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, згідно якої з 01 липня 2008 року встановлено доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії( без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною), сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990роках інвалідам ІІІ групи – 760,00 грн. Крім цього судом встановлено, що розрахунок додаткової пенсії проводився у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Де, зокрема передбачено, що інвалідам 3 групи категорії 1, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виплачується у розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Відповідно додаткова пенсія позивача станом на 01 грудня 2010 року становила 110, 10 грн, а загальний розмір пенсії станом на 01 грудня 2010 року становить 870, 10 грн. Згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при обчисленні державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю за основу їх нарахування повинна братись мінімальна пенсія за віком. Для обчислення її розміру підлягають застосуванню положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлений ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Відповідач всупереч вищенаведеному при обчисленні позивачу мінімальної пенсії за віком, керувався і керується № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", виходячи зі сталої величини 19,91 грн., встановленої для обрахунку спірних пенсій постановою КМУ №1 від 3 січня 2000 р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету". Як вважає суд, ці суми не відповідають мінімальним розмірам пенсії за віком. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного. Положення ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого зазначеною нормою закону, мінімального розміру пенсії за віком. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій позивача, передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, встановлений постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своїх поясненнях, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом. Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до категорії 1. 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, зупинення дії положення законів, якими визначено права і обов”язки громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод та може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України, - Конституцією України. Як вважає суд, встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, тому, відповідно до ч.2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України, вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають дотримуватися всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Згідно ст. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права. Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність. Враховуючи вищенаведене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 01 січня 2010 року по грудень (включно) 2010 року державної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж встановлено ч. 4 ст. 54, ст. 50 та ч. З ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов"язати його здійснити такий перерахунок та провести таку доплату позивачу вказаних пенсії за період з 01 січня 2010 року по грудень ( включно) 2010 року з урахуванням вищенаведених вимог закону, взявши за основу, що при визначенні її розміру слід приймати мінімальну заробітну плату у відповідності до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Суд визнає причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними, оскільки 25 серпня 2010 року позивач звернувся в суд із цивільним позовом щодо нарахування і виплати йому пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення №19 -рп/2010 від 09.09.2010року, провадження по справі було закрито .
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.2, 158, 163. 186 КАС України, ст. 19, 64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії з 01 січня 2010 року по грудень ( включно) 2010 року відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 основної (державної) пенсії за період з 01 січня 2010 року по грудень (включно) 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.4 ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком встановленого Законом та виплатити йому таку донараховану основну (державну) пенсію. Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров”ю, установивши її розмір в 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2010 року по грудень (включно) 2010 року, з урахуванням вимог ст. 50 та ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком встановленої Законом та провести виплату такої донарахованої додаткової пенсії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суду Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя підпис Я.М. Музика
Копія з оригіналом вірна
В.о. голови Бережанського
районного суду В.І. Шміло