Судове рішення #12984005

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 грудня 2010 р.           Справа № 2-а-4613/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Шаргородського районного центру зайнятості

до:                ОСОБА_1  

про:          стягнення суми матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг

                                                     

                                                      ВСТАНОВИВ :

Шаргородським районним центром зайнятості заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, який перебував на обліку у Шаргородському районному центрі зайнятості як безробітний, з 02.12.2009 року по 02.06.2010 року виплачувалась допомога по безробіттю.

29.09.2010 року працівниками центру зайнятості виявлено факт реєстрації громадянина ОСОБА_1 в якості суб’єкта підприємницької діяльності  в той час, як він перебував на обліку в службі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю. Зазначене є порушенням положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

В зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не було дотримано вимог статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а саме не подано до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, йому було безпідставно нарахована та перерахована допомога по безробіттю за період з 02.12.2009 року по 02.06.2010 року в сумі 8269,23 грн.

За вказаних обставин, позивач змушений був звернутись до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення  безпідставно виплачених коштів.

Ухвалою суду від 12.11.2010 року відкрито провадження у справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, при цьому зазначив, що позовні вимоги позивача в сумі 8269,23 грн. визнає в повному обсязі.

Враховуючи те, що від обох сторін по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2009 року ОСОБА_1 подав заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного в якій зазначив, що не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, гр.ОСОБА_1 02.12.2009 року надано статус безробітного.

Керуючись ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, Шаргородським районним центром зайнятості було призначено відповідачу допомогу по безробіттю.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженим спільним наказом Мінпраці та ДПА України від 12.07.2006 р. №259/407, позивачем направлено запит до державного реєстратора Шаргородської РДА Вінницької області. Відповідно до отриманої інформації, стало відомо, що відповідач у період перебування на обліку в службі зайнятості, був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.

29.09.10 р. начальником відділу надання соціальних послуг з працевлаштування РЦЗ Кондратюком М.М. складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким зафіксовано факт реєстрації ОСОБА_1 суб’єктом підприємницької діяльності та отримання останнім з 02.12.2009 р. по 02.06.2010 р. допомоги під час перебування його на обліку в центрі зайнятості як безробітний.

На виконання вимог вказаного вище Закону, директором Шаргородського РЦЗ видано наказ №68 від 12.10.2010 року про повернення коштів громадянином ОСОБА_1, який був направлено останньому. Проте, станом на 09.11.2010 р. кошти в сумі 8 269,23 грн. на рахунок центру зайнятості не надійшли.

Відповідно до розрахунку Шаргородського районного центру зайнятості сума матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які підлягають поверненню відповідачем за вищевказаний період становить –8 269,23 грн.

Задовольняючи позов, суд керувався ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” згідно якої сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 39 вказаного Закону, спори, які виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд  в силу ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач визнав позов, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному.

Оскільки, позивачем в даній справі є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. 

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

                                                 ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (Вінницька область, Шаргородський район, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Шаргородського районного центру зайнятості Вінницької області (Вінницька область, м.Шаргород, вул.Леніна, 217-б, код 34701104, р/р 37176304900687, МФО 802015) кошти в сумі 8 269, 23 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 23 копійок).

Копію даної постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя. /підпис/.           Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна.

Суддя:

Секретар:

10.12.2010

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація