Справа № 1-127/2010р.  

В И Р О К  

Іменем   України  

 29 грудня 2010 року                                                                                                   смт. Короп

 Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Балаби О.А.,  

при  секретарі – Редько А.О.,

з участю прокурора – Шкільнюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:  

  ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта неповна-середня, розлученого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого.,  

обвинуваченого за ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2  КК України, -  

  В С Т А Н О В И В :  

 28.09.2010 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку співмешканки ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_2 не підкорився законній вимозі працівника правоохоронного органу о/у СКР Коропського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 який прибув до помешкання ОСОБА_2 за її повідомленням, про припинення сімейної сварки із застосуванням до неї фізичної сили, вчинив йому опір, шляхом хватання за формений одяг, заламування рук ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому човникоподібної кістки з незначним зміщенням, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 395 від 25.10.2010 року відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я на термін більше 3-х тижнів.

 Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні по ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України визнав повністю і підтвердив обставини скоєного злочину, викладені у обвинуваченні. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.  

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що  працює на посаді о/у СКР Коропського РВ УМВС України в Чернігівській області. 27 вересня 2010 року перебував на чергуванні по патрулюванню в смт. Короп. Близько 01 години ночі 28.09.2010 року від чергового райвідділу надійшло розпорядження про виїзд на сімейну сварку в АДРЕСА_2, а саме, що гр. ОСОБА_1 вчиняє сімейну сварку зі співмешканкою ОСОБА_2, висловлюється в її сторону нецензурними словами та погрожує фізичною розправою. Потерпілий разом з міліціонером Коропського РВ УМВС ОСОБА_4 прибули на місце повідомлення. Зайшовши до будинку побачили ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп’яніння та продовжував висловлювався в сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою. ОСОБА_3 попрохав підсудного припинити правопорушення та проїхати до райвідділу, але підсудний категорично відмовлявся, тоді потерпілий разом з ОСОБА_4 взявши підсудного під руки повели до службового автомобіля, ОСОБА_1 чинив опір та хватав ОСОБА_3 за формений одяг, а потім схватив руку та заламав її уверх. Після чого потерпілий відчув нестерпний біль. При призначенні підсудному міри покарання послався на розсуд суду.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюються доведеність вини підсудного та кваліфікація його дій, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене підсудному ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 342 КК України, як опір працівникові правоохоронного огляду під час виконання ним службових обов’язків, ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які не  тяжкими, особу винного - його вік, стан здоров’я, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, негативну характеристику за місцем проживання, притягувався до адміністративної відповідальності, думку потерпілого про призначення підсудному міри покарання, обставини, які пом’якшують покарання - щире каяття, обставини, які обтяжують покарання – вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим вважає за необхідне призначити підсудному покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, застосувавши ст. 75 КК України.

При призначенні підсудному покарання за сукупністю суд керується вимогами ст. 70 ч. 1 КК України за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

 Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.  

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :  

ОСОБА_1  визнати  винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України та призначити покарання:

за ст. 342 ч. 2 КК України – 2 (два) роки обмеження волі;

за ст. 345 ч. 2 КК України – 2 (два) роки 3 (три) місяці обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів – 2 (два) роки 3 (три) місяці обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.  

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Коропський районний суд Чернігівської області протягом п’ятнадцяти днів з моменту проголошення вироку.

  Головуючий: