ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"20" листопада 2007 р. | справа № 20-11/374 |
За позовом Приватного підприємства “Севтранстрест”
до Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”
про стягнення заборгованості у сумі 24236,58 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
від позивача –не з’явився
від відповідача –Омельчук Т.І., довіреність № 17072-1/14 від 21.12.2006.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство «Севтранстрест»звернулося до суду з позовом до Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про стягнення заборгованості у сумі 24236,58 грн.
Вимоги позивача мотивовані тім, що 01.04.2005 р. між сторонами було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів –автомобілю «Форд-транзит», державний номер 041-34 КС, за страховим полісом № 0094263 у розмірі 51.000 грн. строком на один рік.
10 жовтня 2005 року здійснена дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного застрахованого автомобілю під керуванням робітника підприємства Стоколоса Є.П., потерпілій Коваленко С.Г. спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження. Згідно до ст. 33, 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»підприємство своєчасно 13.10.2005 року за реєстраційним номером 16862 повідомило відповідача про страховий випадок.
Відносно водія застрахованого транспортного засобу Стоколоса Є.П. порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Кримінальна справа після закінчення розслідування передана у Гагарінський районний суд м. Севастополя для розгляду по суті. У судовому засіданні потерпіла заявила цивільний позов про солідарне стягнення з позивача по справі та водія Стоколоса Є.П. матеріальної шкоди у розмірі 18443,94 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., на загальну суму 28442,94 грн.
За клопотанням учасників процесу у судове засідання у якості заінтересованої особи був викликаний представник страхової компанії Омельчук Т.І., яка не заперечувала протистягненням його з відповідачів за вироком суду. Згідно до вироку від 07.06.2007 р., цивільний позов задоволений у повному обсязі, з позивача по справі та водія Стоколоса Є.П. стягнуто на користь потерпілої Коваленко С.Г. солідарно 18443,96 грн. матеріальної шкоди і 10000 грн. моральної шкоди.
Страхова компанія 23.08.2007 р. відмовилась від здійснення страхової виплати на підставі того, що у вироку суду відсутні дані про стягнення будь яких сум зі страхової компанії. Дана відмова порушує вимоги ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».
Позивач вважає, що відповідач зобов’язаний сплатити йому суму, яка солідарно стягнута з підприємства «Севтранстрест»та засудженого водія Стоколоса Є.П. на користь потерпілої Коваленко С.Г. –18442,96 грн. матеріальної шкоди, 2250 грн. –у якості відшкодування моральної шкоди, 2488,29 грн. –сплату виконавчого збору, 237,87 грн –сплату послуг банку, 211,48 грн. пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування, загалом на суму у розмірі 24236,58 грн.
Позивач просить також стягнути на його користь з відповідача 242,37 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Представник відповідача заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим, просить у позові відмовити. Заперечення мотивовані тім, що страхова компанія не була залучена до кримінальної справі у якості цивільного відповідача, однак представник у судовому засіданні не давав згоду на стягнення будь якої суми зі страхової компанії у зв’язку з тім, що позов Коваленко С.Г. не був достатньо підготовлений, частка вимог не була підтверджена відповідними доказами, а також з тих підстав, що згідно до цивільного законодавства України відшкодування матеріальної шкоди здійснюється з власника транспортного засобу, а моральної шкоди – з осудженого. Вироком суду матеріальна і моральна шкода стягнута солідарно. Крім того, страхова виплата передбачена лише на користь потерпілої. Потерпіла отримала відшкодування за вироком суду за рахунок цивільного відповідача та осудженого Стоколоса Є.П., подвійне відшкодування за рахунок ще страхової компанії не передбачено законом. Тому потерпіла за отриманням страхової сплати у страхову компанію не зверталася. Не передбачено законом і страхове відшкодування у порядку регресу, як вказує позивач.
Представник відповідача вважає, що позивач та засуджений не оскаржили вирок у частині задоволення цивільного позову, тому зобов’язані нести цивільну відповідальність згідно до вироку суду. Цивільне законодавство не передбачає механізм сплати страхового відшкодування підприємству, оскільки договір страхування передбачає таку сплату лише потерпілої. Представник відповідача посилається також на те, що у позові та поясненнях представника позивача відсутні посилання на закон, на підставі якого позивач просить стягнути відшкодування.
У судовому засіданні 17.10.2007 р. позивач надав заявив клопотання про витребування у Гагарінському районному суді м. Севастополя кримінальної справи з метою підтвердити згоду представника відповідача зі сумою позовних вимог потерпілої. Клопотання було задоволене, кримінальна справа вивчена судом. У протоколі судового засідання по справі не має згоди представника відповідача і позовними вимогами потерпілої, на яку посилається позивач по справі.
Вислухавши стороні, досліджував матеріалі по справі, суд вважає вимоги позивача такими, що не є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»сплата страхового відшкодування здійснюється у термін один місяць з дня отримання страховиком вказаних у статті 35 цього Закону документів чи в строки та в об’ємах, визначених рішенням суду.
У даному випадку сплата страхового відшкодування визначена судовим рішенням та підлягає сплаті з позивача по справі.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», заяву про страхове відшкодування подає страховику особа, яка має право на відшкодування. Така особа є потерпіла Коваленко С.Г., яка вимог до страховика не заявила.
Стаття 22.1. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»регламентує порядок відшкодування шкоді, заподіяної третій особі. «При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страхувальника відшкодує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка спричинена у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третій особи».
Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», на яки посилається у своїх вимогах позивач, страхова сплата передбачається лише на користь третіх осіб, у даному випадку –потерпілої Коваленко С.Г. Оскільки позивач погодився з вироком суду про стягнення матеріальної і моральної шкоди з нього та засудженого, він втратив можливість зворотного вимогу зі страхової компанії.
Крім того, відповідно до ст. 37.4 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхувальник має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страхувальником, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.
Викладене є підставою відмови у позові. Тому немає підстав і для задоволення вимог позивача у частини стягнення пені.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 26.11.2007
РОЗСИЛКА:
Приватне підприємство “Севтранстрест” - 99040 м. Севастополь, пр-т Ген. Острякова, 123, кв. 29; 99012 м. Севастополь, вул. Паршина, 6
Севастопольська філія Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженерали Гарант” –99011 м. Севастополь, вул. Новоросійська, 39