справа № 2-а-3596/10  

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

27 грудня 2010 року                   м. Чернігів  

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова  

в складі:  головуючого – судді       Овсієнко Ю.К.                                                            

при секретарі         Безкоровайній Н.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1     до   Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про зобов’язання вчинити дії   , -  

  встановив:  

  30 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до   Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про зобов’язання вчинити дії   .  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила те, що вона є учасником ліквідації та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом другої групи, а згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Проте, відповідач виплату у 2010 році проводив в значно менших розмірах. Звертаючись до суду позивач просить зобов’язати   Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради   перерахувати щорічну допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2010 рік.  

В судове засідання позивач не з’явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.  

Представник відповідача в судове засідання позивач не з’явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу нараховувалась та виплачувалась органами соціального захисту населення  у порядку, передбаченому Постановою КМ України  від 12 липня 2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Державним бюджетом не передбачено виплату допомоги у розмірі, передбаченому Законом України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а Управління праці не має коштів на виплату допомоги у такому розмірі. Так як позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому вказаною постановою КМ України, тому недоотриманих позивачем сум грошової допомоги не має.  

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з’явились, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Судом встановлено, що згідно посвідчення Серії НОМЕР_1, виданого Чернігівською обласною державною адміністрацією. ОСОБА_1 є постраждалим в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом другої групи.  

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме частиною четвертою статтею 48, передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, абзацом другим зазначеної частини - інвалідам другої групи – п’яти мінімальних заробітних плат.  

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» мінімальна заробітна плата складала 884 грн.  

Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року установлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам ІІ групи – 120 гривень.  

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ,, зменшувати встановлені ним конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст. 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. У зазначеному законі викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України № 796-ХІІ, є безпідставним.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46,статей 98,101,103,111 та положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).  

Окрім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законами про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.  

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).  

Судом встановлено, що позивач   , як постраждалий в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід другої групи, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.  

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення   Новозаводської районної у місті Чернігові ради   ОСОБА_1   .   була виплачена щорічна грошова допомога за 2010 рік в розмірі 120 гривень.  

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розмір мінімальної заробітної плати за період складає 884 грн. Суд вважає, що при обчисленні розміру щорічної допомоги необхідно виходити із розміру мінімальної заробітної плати, яка діяла у період здійснення виплати цієї допомоги.  

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку за необхідне з   обов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради перерахувати та забезпечити виплату   ОСОБА_1     щорічну допомогу на оздоровлення   за 2010 рік, як інваліду 2 групи відповідно   до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   .  

Керуючись ст.ст. 3, 11, 17, 69-71, 99, 100, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,   ст.ст. 22, 46, 95 Конституції України, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007, Законом України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -  

  п о с т а н о в и в:  

  Позов задовольнити.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради перерахувати та забезпечити виплату   ОСОБА_1     щорічну допомогу на оздоровлення   за 2010 рік, як інваліду 2 групи відповідно   до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   .  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня її проголошення.  

  Суддя:                                                                                                Ю.К. Овсієнко