ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-7/259 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"05" листопада 2007 р. 10:35 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді –Ілюхіної Г.П.,
при секретарі –Юренковій І.В.,
за участю представників:
від позивача –Максимової Н.М., спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 3608/08 від 17.09.2007,
від відповідача –Літвиненко А.В., завідуючий юридичним сектором, довіреності № 1140/07-02 від 01.03.2007,
від третьої особи –Смолянінов В.О., паспорт АР № 297865,
розглянув матеріали адміністративної справи
За Севастопольського міського центру зайнятості
адміністративним (99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 40)
позовом:
до відповідача Управління Пенсійного фонду України
в Гагарінському районі м. Севастополя
(99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 56)
третя особа, Фізична особа –Смольянінов Володимир Олексійович
яка не заявляє (99006, м. Севастополь, вул. Молодих будівельників, 24-Б, кв.14)
самостійних вимог на
предмет спору на
стороні відповідача:
про визнання правового акту індивідуальної дії –Рішення Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя у формі Протоколу 14352 від 23.09.2004 в частині призначення Смольянінову Володимиру Олексійовичу пенсії за віком як науковому працівнику за Законом України „Про зайнятість населення” в сумі 1149,18 грн. на період з 02.09.2004 по 17.07.2005 нечинним; -
Суть спору:
27.07.2007 (вх.№1873) Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання правового акту індивідуальної дії –Протоколу 14352 від 23.09.2004 в частині призначення Смольянінову Володимиру Олексійовичу пенсії за віком як науковому працівнику в сумі 1149,18 грн. на період з 02.09.2004 по 17.07.2005 недійсними та його скасування, з посиланням на статтю 92 Конституції України, статтю 26 Закону України „Про зайнятість населення”, статтю 2 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, статті 9, 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статтю 16 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, статті 23, 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” (арк.с.3-6).
Ухвалою від 30.07.2007 позовна заява залишена без руху строком до 13.08.2007 в порядку статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України з підстави невідповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-2).
08.08.2007 (вх. №25988) позивач на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2007 надав заяву та позовну заяву з виправленнями про визнання правового акту індивідуальної дії –Рішення Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя у формі Протоколу 14352 від 23.09.2004 в частині призначення Смольянінову Володимиру Олексійовичу пенсії за віком як науковому працівнику за Законом України „Про зайнятість населення” в сумі 1149,18 грн. на період з 02.09.2004 по 17.07.2005 нечинним (арк.с.17-21).
Ухвалою суду від 09.08.2007 відкрито провадження по адміністративній справі, прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.22-23).
Ухвалою суду від 22.08.2007 в порядку статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче провадження продовжено, попереднє засідання в адміністративній справі відкладено, в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичну особу –Смольянінова Володимира Олексійовича (арк.с.46-48).
Ухвалою суду від 17.09.2007 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.96-98).
Ухвалою суду від 02.10.2007 провадження по справі зупинено за клопотанням відповідача та позивача (вх.№43371, 43372) в порядку пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з нез’явленням та клопотанням третьої особи, так як розгляд справи у відсутність третьої особи є неможливим (арк.с.113, 114, 119-121).
Відповідач в запереченнях на позов (вх. №32210) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що до відповідача надійшла заява третьої особи про призначення пенсії за віком як науковому працівнику по направленню позивача про оформлення дострокового виходу на пенсію, на підставі яких третій особі спірним протоколом призначена пенсія по Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”; вважає, що спірний протокол не є документом, на основі якого та яким призначена пенсія, а є внутрішнім, допоміжним документом, тому не підлягає визнанню нечинним, як правовий акт індивідуальної дії, з посиланням на частину першу статті 26 Закону країни „Про зайнятість населення”, частину першу статті 104, пункт 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, просить провадження по справі припинити (арк.с. 59).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін та третьої особи, суд, -
в с т а н о в и в:
З’ясовані наступні обставини:
23.09.2004 Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя Протоколом № 14352 прийнято рішення про призначення пенсії за віком як науковому працівнику Смолянінову В.О. з 02.09.2004 в сумі 1149,18 грн., а з 17.07.2005 –в сумах 564,49 грн. та 584,69 грн. (арк.с.7).
01.06.2006 вих.№2648/02-10 Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя листом повідомило Севастопольський міський центр зайнятості про проведення перевірки з питання здійснення контролю правильності відшкодування пенсій, призначених відповідно до статті 26 Закону України „Про зайнятість населення” за період з 01.01.2005 по 31.01.2006, якою встановлено, що Смолянінову В.О. достроково призначена пенсія по направленню Севастопольського міського центру зайнятості, виявлені розбіжності між даними, наданими до відшкодування та фактично виплаченими сумами пенсій, сума недоплати складає 2398,38 грн., з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 26 Закону України „Про зайнятість населення”; де зазначив, що законом не оговорено, що відшкодуванню підлягає тільки частина пенсії в розмірі пенсії за віком на загальних підставах (арк.с.60, 104).
02.09.2004 Поданням Севастопольського конструкторського бюро радіозв’язку № 110 до Відділу соціального забезпечення Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя представлений на призначення пенсії, як науковому працівнику Смолянінову В.О. (арк.с.69-71).
02.09.2004 заявою про призначення, перерахування пенсії як науковому працівнику звернувся сам Смолянінов В.О. до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (арк.с.72).
02.09.2004 позивач направленням для оформлення дострокового виходу на пенсію № 27010408021102 звернувся до відповідача та направив Смолянінова В.О. для призначення пенсії достроково згідно пункту „г” частини першої статті 26 Закону України „Про зайнятість населення” (арк.с.73).
В матеріалах пенсійної справи про призначення дострокової пенсії Смолянінову В.О. є рішення у вигляді Протоколів та Розпоряджень, в яких паралельно призначена та перерахована пенсія, як науковому працівнику, а також містяться рішення і розпорядження про призначення та перерахування йому пенсії за віком на загальних підставах:
Протокол № 14352 від 23.09.2004, умови призначення: науковий працівник,
Протокол № 14352 від 23.09.2004, умови призначення: загальні,
Розпорядження № 153467 від 11.08.2005, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 11.08.2005, умови призначення: загальні,
Розпорядження № 153467 від 15.08.2005, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 15.08.2005, умови призначення: загальні,
Розпорядження № 153467 від 11.08.2005, умови призначення: загальні,
Розпорядження на перерахування пенсій з 01.01.2006 від 26.12.2005,
Розпорядження на перерахування пенсій з 01.03.2006 від 14.03.2006,
Розпорядження № 153467 від 20.03.2006, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 20.03.2006, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 20.03.2006, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 20.03.2006, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 20.03.2006, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 20.03.2006, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 20.03.2006, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 06.12.2006, умови призначення: загальні,
Розпорядження № 153467 від 20.12.2006, умови призначення: загальні,
Розпорядження № 153467 від 01.02.2007, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 01.02.2007, умови призначення: загальні,
Розпорядження № 153467 від 06.03.2007, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 06.03.2007, умови призначення: загальні,
Розпорядження № 153467 від 21.05.2007, умови призначення: науковий працівник,
Розпорядження № 153467 від 21.05.2007, умови призначення: загальні (арк.с.65-68, 77-90, 92-93).
Спір виник в зв’язку з тим, що на підставі вищезазначеного рішення, оформленого спірним протоколом Смольянінову В.О. нараховувалась та сплачувалась достроково пенсія за віком як науковому працівнику за Законом України „Про зайнятість населення”, що, на думку позивача, не відповідає вимогам діючого законодавства, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, так як розмір пенсії за віком на загальних підставах значно менше пенсії, як науковому працівнику і ця різниця не повинна відшкодовуватись за рахунок позивача, який є відповідачем в справі № 20-7/208-9/097 за позовом відповідача.
Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 24, пунктом 4 Розділу VI „Прикінцеві положення” Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, статтями 26 Закону України „Про зайнятість населення”, статтями 9, 16, пунктом 13 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до статей 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту „г” частини першої статті 26 Закону України „Про зайнятість населення”, працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується:
- право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Статтями 9, 16 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Застрахована особа має право, зокрема:
- обирати порядок здійснення виплати пенсії;
- на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;
- інші права відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 13 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зі змінами та доповненнями, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України „Про державну службу”, „Про Національний банк України”, „Про дипломатичну службу”, „Про службу в органах місцевого самоврядування”, „Про прокуратуру”, „Про статус народного депутата України”, „Про статус суддів”, „Про судову експертизу”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України „Про наукову та науково-технічну діяльність”.
Різниця між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність”.
Порядок фінансування зазначеної різниці визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 „Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені (Лист Пенсійного Фонду України № 9180/03-20 від 02.08.2005).
Відповідно до абзацу 2 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до зазначеного Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність”. Тому, до органів Пенсійного фонду України при призначенні наукової пенсії повинні надаватися довідки про заробітну плату:
- для визначення розміру пенсії як науковому працівнику;
- для визначення розміру пенсії за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (пункт 17 Листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України № 03-3/3599-02-06 / № 4048/03 від 27.04.2004).
Згідно пункту 4 Розділу VI „Прикінцеві положення” Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, кошти, необхідні для реалізації положень частин четвертої та сьомої статті 24 цього Закону, передбачаються у розділі „Фундаментальні наукові дослідження і сприяння науково-технічному прогресу” Державного бюджету України.
Статтею 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” зі змінами та доповненнями, встановлено, що пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку, зокрема: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника регулюється Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність”.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що Смолянінов В.О. мав право вибору дострокової пенсії: за віком на загальних підставах або як науковий працівник, тому рішення Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя, оформлене Протоколом № 14352 від 23.09.2004, законне, обґрунтоване і правомірне.
Заперечення відповідача в частині того, що рішення, оформлене Протоколом № 14352 від 23.09.2004, не є правовий акт індивідуальної дії, який може бути визнаний нечинним (недійсним), судом не приймаються до уваги, так як зазначене рішення породжує права та обов’язки для всіх:
- для Смолянінова В.О. –підстава для отримання пенсії,
- для Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя –зобов'язання виплачувати пенсію за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а потім –відшкодування за рахунок Севастопольського міського центру зайнятості,
- для Севастопольського міського центру зайнятості –призначення тягне виплату пенсії, яка потім є підставою для відшкодування за рахунок Центру,
Доводи позивача, що Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя перевищило свої повноваження при призначенні пенсій, як науковому працівнику не мають законодавчого обґрунтування.
Пенсія, як науковому працівнику призначена рішенням, оформленим спірним протоколом, правомірно, по вибору представленого Смолянінова В.О.
За чий рахунок повинні відшкодовувати суми виплаченої пенсії в період до досягнення 60 років Смоляніновим В.О. повністю чи різниця, не є предметом цього спору, тому оцінці судом не підлягають, повинно вирішуватись на підставі діючого законодавства України в справі № 20-7/208-9/097.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 24, пунктом 4 Розділу VI „Прикінцеві положення” Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, статтями 26 Закону України „Про зайнятість населення”, статтями 9, 16, пунктом 13 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статтями 8, 9, 53, 69, 70, 71, 72, 79, 87, 94, 98, 156, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Постанова складена та підписана
в порядку частини 3 статті 160 КАС України
12.11.2007 о 15 год. 00 хв.