Судове рішення #12979
5/416(22/5)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 червня 2006 р.                                                                                   

№ 5/416(22/5)  


Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Васищака І.М., Мележик Н.І.,


розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  в м. Києві,  касаційну  скаргу  



ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року

у справі

№ 5/416 (22/5)

за позовом

ТОВ “Керченський стрілочний завод”

до



державного підприємства “Придніпровська залізниця”,

ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”

про

стягнення 7580,74 грн.,

за  участю  представників :           

                             позивача

                             відповідача 1

                             відповідача 2

- Решоткін О.Г.,

- не з’явились,

- Бугай В.М.,


В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 року у справі № 5/416 (22/5) (суддя: Шевченко С.Л.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року (судді: Лисенко О.М., Головко В.Г., Чоха Л.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 року у справі № 5/416 (22/5) скасоване, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ВАТ “Металургійний завод “Азовсталь” на користь позивача 6510,85 грн. боргу, а також судові витрати.

Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної інстанції  відповідач 2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові до відповідача 2 відмовити. В обґрунтування  своїх  вимог  скаржник  посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми  матеріального права  та порушені  норми   процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового акту.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи та повноту їх  встановлення, дослідивши  правильність  застосування господарськими судами норм матеріального  та процесуального  права, вважає, що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково, виходячи з наступного.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення” від 29.12.76 №11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 №  4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні
висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Разом з тим, рішення та постанова господарських судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі зазначеним вимогам не  відповідають з наступних підстав.

Зокрема, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав умови договору № 345/02/19 від 20.06.2002 року, укладеного між позивачем та ТОВ “Лемтранс”, оскільки він не надав доказів відмови вантажовідправника від участі в прийманні продукції.

Разом з тим, апеляційний господарський суд обгрунтовано спростував зазначений висновок місцевого господарського суду з огляду на те, що ТОВ “Лемтранс” листом від 07.06.2004 року № 1043/1-К повідомило позивача про недоцільність участі представника ТОВ “Лемтранс” у прийманні вантажу та про необхідність приймання вантажу за участю представника ТПП.

Водночас, апеляційний господарський суд не звернув увагу та не дав оцінку тій обставині, що вага вагону № 68473727 згідно даних накладної № 50629095 становить 19980 кг., а відповідно до акту про вагу тари від 07.06.2004 року вага зазначеного вагону –20100 кг. Оцінка зазначеної обставини має важливе значення для правильного вирішення справи, адже вага тари –це стала величина.

Водночас, господарським судом не з’ясовувалось питання  правильності обрання способу зважування вантажу, адже переважування ваги продукції, проводиться як правило тим способом, яким цю масу визначено на станції відправлення. Зокрема, відповідно до накладної № 50629095 маса брутто, тари та нетто визначена на 150 тонних вагонних вагах, а в акті експертизи та акті про вагу тари від 07.06.2004 року зазначено, що вага брутто, тари та нетто при прийманні вантажу визначалась на 200-тонних електронних залізничних вагах.

Крім того, господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, не спростував доводи останнього щодо порушення позивачем вимог п. 8.2 договору № 345/02/19 від 20.06.2002 року, яким передбачено обов’язковий виклик представника вантажовідправника для участі у прийманні продукції по кількості та якості, та не надав оцінки зазначеній обставині.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року у справі № 5/416 (22/40) підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд. При новому  розгляді  справи суду необхідно  врахувати викладене та вирішити спір  відповідно  до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України


П О С Т А Н О В И В :


Касаційну скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” задовольнити  частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року у справі № 5/416 (22/40) скасувати, справу передати на новий розгляд господарського суду Дніпропетровської області.


Головуючий, суддя                                                                 С.Щотка


С у д д і                                                                                      І.Васищак


                                                                                               Н.Мележик          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація