Справа № 1-72/10  

В И Р О К  

Ім’ям   України  

 24 грудня 2010 року  Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., при секретарі  Романенко Л.Л., з участю прокурора Шаповал Ю.В.,  захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця  кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Луганська, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, не військовозобов’язаного в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296  КК України;    

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженця  та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, не військовозобов’язаного в скоєнні злочину,  передбаченого ч. 2 ст. 296  КК України;

  В   С   Т   А   Н   О   В   И   В:  

 18 серпня 2010 року, близько 22-ї години, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 самовільно зайшли на територію подвір'я будинку громадянина ОСОБА_5, який розташований в АДРЕСА_3, та в присутності господаря будинку, з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 безпричинно чіплялись до громадянина ОСОБА_6 та принижували його, умисно, на протязі 7-10 хвилин, нанесли декілька ударів руками та ногами по різним частинам його тіла. На вимоги господаря будинку громадянина ОСОБА_5 припинити хуліганські дії, вони не реагували. Умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було грубо порушено громадський порядок,  в результаті умисних дій громадянин ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості у вигляді синців обличчя, грудної клітки, саден лівої гомілки, спини.         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому обвинуваченні  визнав повністю та показав, що 18 серпня 2010 року, близько 21-ї години, він разом з ОСОБА_4 поверталися додому з річки Убідь. Проходячи повз будинок ОСОБА_5, він почув голос ОСОБА_6, а так як останній постійно перебуваючи у нетверезому стані  приходив до його матері та лякав її, вирішив поговорити з ним і зайшов на подвір’я до ОСОБА_5. Разом з ним зайшов і ОСОБА_4. Під час розмови  ОСОБА_6 став висловлюватись на його адресу нецензурними словами, тоді він вдарив ОСОБА_6 двічі кулаком в обличчя, від ударів той закрився рукою та присів.  ОСОБА_4 говорив з ним про гроші, які він викрав і також вдарив ОСОБА_6 один раз рукою в обличчя. Більше ніхто  ударів ОСОБА_6 не наносив. Бійка тривала короткий проміжок часу. Після нанесених ними ударів він крові на обличчі ОСОБА_6 не бачив, почував він себе нормально і збирався іти додому, але чи пішов не знає. В скоєному розкаюється.            

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав,  що  18 серпня 2010 року, в вечірній час, до нього прийшов ОСОБА_3 та запропонував піти на Убідь покупатися. На річці вони пробули близько 10 хвилин, і на початку 22-ї години поверталися додому. Коли вони підійшли до будинку ОСОБА_5, то  ОСОБА_3  пішов на подвір'я до ОСОБА_5,  він пішов слідом. Зайшовши на подвір'я, він побачив господаря, а також  побачив громадянина ОСОБА_6, у якого зразу запитав де гроші та чого він лазить по хатам. Коли ОСОБА_6 сказав, що до його будинку не заходив, він лівою рукою схопив його за одяг, а правою вдарив по обличчю але не дуже сильно, оскільки його права рука після інсульту частково втратила свої функції. Після цього ОСОБА_6 признався,  що він дійсно взяв гроші і пообіцяв, що поверне. Більше він його не чіпав.  Потім до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_3 та став запитувати чого він  ходить до його матері, а потім почав наносити удари  руками по обличчю. Скільки саме ударів завдав ОСОБА_3 він точно сказати не може,  оскільки було темно,  але ОСОБА_6 не падав, крові на його обличчі він також не бачив. Конфлікт тривав близько 10 хвилин, а потім вони просто говорили ОСОБА_6, щоб він перестав красти по вулиці і турбувати літніх людей. Весь цей час ОСОБА_5 знаходився поруч.У скоєному розкаюється.        

Окрім повного визнання своєї вини  в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296  КК України, вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю  доведена показами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_7, дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5,  протоколом огляду місця події від 21.08.2010 року, протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.09.2010 року, висновком судово-медичної експертизи № 911 від 21.09.2010 року, іншими матеріалами справи.                                

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2  показав, що  свого брата ОСОБА_6 він бачив 15 серпня 2010 року, близько 21-ї години, який на  той момент знаходився у нетверезому стані.  Також показав, що останні 2 місяці життя  він вів аморальний спосіб життя, постійно вживав алкоголь, скоював крадіжки.          

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8  показала, що  вона проживала разом зі своїм сином ОСОБА_6, який останнім часом запив і чим він займався в цей час, вона не знає. У вечірній час 19 серпня 2010 року його привіз зв'язаним до неї додому громадянин ОСОБА_9, і вона пішла до сусідки викликати міліцію, оскільки хотіла, щоб його забрали на деякий час в міліцію, і він перестав пити, але у сусідки їй стало погано і їй викликали швидку допомогу. Їй відомо, що 18 серпня 2010 року сина побили громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_3, але претензій до них не має.                                 Із досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5  вбачається, що 18 серпня 2010 року, близько 22-ї години, до його подвір'я зайшов громадянин ОСОБА_6 і, присівши біля воріт, попросив щоб він його заховав. В цей час на подвір'я забігли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які підійшовши до ОСОБА_6, відразу почали його бити. На його прохання припинити бійку, вони не реагували. Побиття продовжувалось до 30 хвилин. На запитання ОСОБА_4, коли будуть гроші, ОСОБА_6, пообіцяв повернути. В цей час ОСОБА_6 знаходився в сидячому положенні, закривав обличчя руками і в нього з носа пішла кров. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з двору та пішли. Через деякий час  ОСОБА_6 піднявся і  також пішов у невідомому напрямку.

(а.с.95,112-113)

З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 21 серпня 2010 року видно, що в ході огляду подвір'я громадянина ОСОБА_5 в смт. Сосниця, 2-й провулок Новоселівський, 8,  на дерев'яних дверях та металевій рамі дверей виявлено нашарування речовини темно-коричневого кольору, зовні схожої на кров, у вигляді відбитків пальців рук.                                     (а.с. 27)                                         З дослідженого в судовому засіданні протоколу відтворення обстановки та обставин події від 17.09.2010 року видно, що ОСОБА_5 в присутності понятих на пропозицію слідчого спочатку розповів, а потім показав на місцевості про відомі йому обставини побиття громадянина ОСОБА_6 громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_3. В обстановці орієнтувався вільно, події відтворював добровільно без примусу з боку працівників міліції.                      (а.с. 114-118)                         З дослідженого в судовому засіданні  висновку судово-медичної експертизи № 911 від 21.09.2010 року видно, що виявлені у громадянина ОСОБА_6 на тілі тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, грудної клітки, саден лівої гомілки  та спини   могли утворитися   від дії тупих предметів, в тому числі  від ударів руками та ногами  як однією особою, так і декількома особами, вказані синці і садна могли утворитися 18.08.2010 року від дії тупих
предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

(а.с. 138-145)

Таким чином, наявні у справі докази,  детально  узгоджуючись між собою, повністю викривають підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Докази, покладені судом в обґрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних норм.                                

Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за  ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю,  вчинене групою осіб.                                                 Обговорюючи питання про вид та міру покарання суд, враховує суспільну небезпечність скоєного діяння, особу кожного із винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують їх відповідальність.                                                 До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України, пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_3,  суд відносить щире каяття.                                 Обставин, які  згідно зі ст. 66 КК України, пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_4, суд відносить щире каяття.                                  Обставин, які б  згідно зі ст. 67 КК України, обтяжували покарання підсудному ОСОБА_3, суд не знаходить.

Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України, обтяжували покарання підсудному ОСОБА_4, суд не знаходить.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог кримінального закону і передбачених ним санкцій, суд вважає за необхідне призначити  підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України,  яке буде необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.         Міру запобіжного заходу відносно підсудних  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили необхідно залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов не заявлено.                                 Судові витрати по справі в сумі 258 грн., пов’язані з проведенням експертизи, необхідно покласти на підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4                           Речові докази по справі: дерев’яний брусок із слідами речовини темно - бурого кольору, шматок металу зі слідами речовини темно - бурого кольору, дві пластикові та одну скляну пляшки, які знаходяться в кімнаті речових доказів Сосницького РВ УМВС, необхідно знищити. Штани, пару спортивного взуття, які зберігаються в кімнаті речових доказів Сосницького РВ УМВС, необхідно повернути потерпілій ОСОБА_7 Предмети верхнього одягу: кофту трикотажну темно-синього кольору та брюки спортивні чорного кольору; які зберігаються у кімнаті речових доказів Сосницького РВ УМВС, необхідно повернути ОСОБА_3                                        

Керуючись ст.ст. 323 – 324 КПК України,  

З   А   С   У   Д   И   В:   

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.                                                 На підставі ст.75 КК України засудженого   ОСОБА_3  звільнити від відбування  призначеного  покарання,  якщо він протягом одного року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно зі ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну місця проживання.

До набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_3  міру запобіжного заходу підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого           ч. 2 ст. 296  КК України, і призначити йому покарання у вигляді  двох років обмеження волі.

     На підставі ст.75 КК України засудженого   ОСОБА_4 звільнити від відбування  призначеного  покарання, якщо він протягом одного року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно зі ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну місця проживання.

До набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_4  міру запобіжного заходу підписку про невиїзд.

Судові витрати по справі в сумі 258 грн., пов’язані з проведенням експертизи,   стягнути на користь держави:  з ОСОБА_3 в сумі 129 грн.;  з ОСОБА_4   в сумі 129 грн.                                       Речові докази по справі: дерев’яний брусок із слідами речовини темно - бурого кольору, шматок металу зі слідами речовини темно - бурого кольору, дві пластикові та одну скляну пляшки, які знаходяться у кімнаті речових доказів Сосницького РВ УМВС, знищити. Штани, пару спортивного взуття, які зберігаються у кімнаті речових доказів Сосницького РВ УМВС,  повернути потерпілій ОСОБА_7. Предмети верхнього одягу: кофту трикотажну темно-синього кольору та брюки спортивні чорного кольору; які зберігаються в кімнаті речових доказів Сосницького РВ УМВС, повернути ОСОБА_3.                        

Вирок протягом 15 діб може бути оскаржений в апеляційний суд Чернігівської області.

 Головуючий:                                                                                         О.М.Даньков