Справа№ 2-н-107/2010 року  

УХВАЛА  

25 листопада 2010 року      смт. Ріпки

 Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області   Павленко О.В.,   розглянувши заяву ВАТ «Облтеплокомуненерго» про видачу судового наказу  про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу теплову енергію,

ВСТАНОВИЛА:  

Відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржників заборгованості по оплаті заборгованості за теплову енергію в сумі 1540 грн. 75 коп. та судових витрат.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити на підставі ч. 3 ст. 100 ЦПК України, оскільки в заявлених вимогах вбачається спір про право.

Так, боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в АДРЕСА_1 ВАТ «Облтеплокомуненерго» надає послуги по тепло забезпеченню та гарячому водопостачанню особам, які проживають у  будинку АДРЕСА_1. Боржники вчасно не сплачують щомісячну плату за надані послуги, тому відповідно до наданого стягувачем розрахунку утворився борг  сумі 1540 грн.75 коп. Письмовий договір про надання послуг між стягувачем та боржниками не укладався.  Як на підставу вимоги, стягувач посилається на Закон України «Про житлово – комунальні послуги»; Правила користування приміщенням житлових будинків, затверджені Постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572 та Постанову КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».  

Згідно зі ч. 2 ст. 95 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу можу звернутися особа, якій належить право такої вимоги.          

Відповідно до ст. 96 ЦПК України  судовий наказ може бути видано, зокрема, у разі якщо заявлено вимогу за оплату житлового – комунальних послуг.

Поряд з цим, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та правочини. Тобто право вимоги повинно бути підтверджено письмовим правочином.

В даному випадку, між стягувачем та боржниками договір про надання послуг не укладався, а само по собі споживання боржниками послуг не свідчить про наявність такого договору. Таким чином заборгованість боржників в даному випадку не може вважатися безспірною вимогою.  

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Але в даному випадку наявність та обсяг цих прав та обов’язків, а саме наявність заборгованості, її розміри та підстави для її стягнення з боржників в даному випадку повинні встановлюватися судом у позовному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 209, 210 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:  

Відмовити ВАТ «Облтеплокомуненерго» у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Роз’яснити заявнику, що  він має право звернутися з тими самими вимогами до суду в позовному провадженні. У такому разі внесена сума судового збору зараховується до суми судового збору, встановленої за подання  позовної заяви.

Ухвала  може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд протягом п’яти днів з дня її отримання.

  Суддя     О.В. Павленко