Справа № 1-162/2010 року  

ВИРОК

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

 29 грудня 2010 року        Ріпкинський районний суд Чернігівської  області

 у складі:   головуючого - судді Жовток Є.А.  

       при секретарі Коваль Т.С.

з участю прокурора Ліждвой Д.Л.

       захисника ОСОБА_1,

      розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в залі суду  смт.Ріпки справу  про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Кобижча Бобровицького району Чернігівської області, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не військовозобов”язаного, працюючого різноробочим ТОВ “Дружба” с.Вишневе Ріпкинського району Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України,  раніше не судимого,

 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України;

 ВСТАНОВИВ:

      17.11.2010 року, близько 15 години, на вул.Колгоспній в с.Буянки Ріпкинського району Чернігівської області ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, носив при собі кастет, який згідно висновку експерта № 45 від 23.11.2010 року, є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовленою саморобним способом.

 Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що на початку листопада 2010 року на сміттєзвалищі поблизу с.Буянки Ріпкинського району, він знайшов саморобний кастет, який носив при собі для самозахисту до 17.11.2010 року, коли зброя була у нього виявлена та вилучена працівниками міліції. У скоєному підсудний щиро кається.

 З урахуванням повного визнання підсудним своєї вини, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які учасниками судового розгляду не оспорюються.    

 Суд вважає доведеною винність підсудного у вчиненні злочину, оскільки   ОСОБА_2 незаконно, без відповідного дозволу, носив холодну зброю, а його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України.    

 Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, пом”якшуючі покарання ОСОБА_2 обставини, а також відомості про особу винного.

 Обставинами, пом’якшуючими покарання підсудного, суд вважає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю і розслідуванню злочину.

 Обставин обтяжуючих покарання ОСОБА_2, не встановлено.

 З матеріалів справи вбачається, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, вважається несудимим, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. ОСОБА_2 протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за придбання самогону та інших міцних напоїв домашнього виготовлення, а також за розпиття спиртних напоїв на виробництві.

 З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного, а також попередження вчинення ним нових злочинів,  можливе без ізоляції від суспільства і покарання ОСОБА_2 достатньо визначити у вигляді громадських робіт, в межах санкції ч.2 ст.263 КК України.      

 Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком чинності, необхідно залишити попереднім - підписку про невиїзд.

 Речові докази - кастет, у відповідності до ст.81 КПК України, необхідно знищити.

 Судові витрати, за проведення криміналістичної експертизи, необхідно покласти на підсудного.       

 Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд –

                              ЗАСУДИВ:      

 ОСОБА_2 - визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді двохсот годин громадських робіт.

 Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком чинності, залишити попереднім – підписку про невиїзд.

 Речові докази - кастет, після набрання вироком чинності, знищити (а/с 15-16).  

 Стягнути з ОСОБА_2, в доход держави, судові витрати за проведення криміналістичної експертизи, в розмірі 278 грн. 64 коп. (а/с 25).

 На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду  Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

       Суддя                                                                                               Є.А. Жовток