Справа № 1-156/ 2010 року  

ВИРОК  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

21 грудня  2010 року                  Ріпкинський районний суд Чернігівської  області  

у складі: головуючої  судді  -      Павленко О.В., при секретарі – Левошко І.Г.,  

з участю прокурора -   Ліждвоя Д.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в смт. Ріпки кримінальну  справу про  обвинувачення                                                

?   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Киселівка Ріпкинського району Чернігівської області,  громадянина України, з повною середньою загальною освітою, одружений, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого,  зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,   раніше  не судимого,  

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185  КК України,  

ВСТАНОВИВ:  

    16.09.2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1, являючись охоронцем ТОВ «Дагро – Бетон», що розташоване по АДРЕСА_2 Чернігівської області, знаходячись на робочому місці, шляхом вільного доступу з виробничого приміщення вказаного підприємства, таємно викрав кабель ВВГ загальною довжиною 25 метрів, вартістю 69,77 грн. за один метр, чим завдав ТОВ «ДАгро – Бетон» матеріальної шкоди на загальну суму 1744 грн. 25 коп.  

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1,   свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно 16.09.2010 року він, працюючи охоронцем ТОВ «Дагро – Бетон» та знаходячись на робочому місці скоїв крадіжку кабелю. Збитки відшкодував повністю. В скоєному щиро кається.  

Враховуючи, що підсудний повністю визнає вину в пред’явленому  обвинуваченні, то судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.          

  Суд вважає винність підсудного ОСОБА_1  в скоєнні таємного викрадення чужого майна доведеною, тому  дії підсудного підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 185 КК України.  

    Вирішуючи питання про призначення  покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

  Обставинами, пом’якшуючими покарання підсудного ОСОБА_1, є щире каяття у скоєному, відшкодування збитків.  

    Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.    

ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на спец обліках не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.  

Враховуючи дані про особу підсудного, для  попередження вчинення ним нових злочинів, необхідним й достатнім буде  покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт.  

  Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати відсутні.  

  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК  України, с у д -                                      

ЗАСУДИВ:  

    ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому  покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.  

    Запобіжний захід ОСОБА_1  до набрання вироком чинності залишити    підписку про невиїзд.  

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області.  

Суддя                 О.В. Павленко