Справа № 1-154/2010 рік  

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      22 грудня 2010 року        Ріпкинський районний суд Чернігівської  області

 у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.  

                при секретарі Коваль Т.С.

                з участю прокурора Ліждвой Д.Л.

                захисника ОСОБА_1

                потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,                                    

      розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду смт.Ріпки справу про обвинувачення  

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зимовище Чорнобильського району Київської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, громадянина України, не одруженого, не військовозобов»язаного, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в  АДРЕСА_1, постраждалого від аварії на ЧАЕС 2 категорії, раніше не судимого,  

 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;

 ВСТАНОВИВ:

      09.08.2010 року близько 05 години ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ 21104 д.н. НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі від с.Незаможне Ріпкинського району Чернігівської області в напрямку м.Славутич Київської області, на відстані 1500 м. від дорожнього знаку 5.45 ПДР України “Незаможне”, в порушення п.2.3(б), п.12.1, п.12.2, п.12.3, п.12.6, на заокругленій ділянці дороги, в темну пору доби, проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого автомобіль перекинувся та виїхав за межі проїздної частини дороги.  Внаслідок ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя. Пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров”я.

     Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що близько 05 години ранку 09.08.2010 року, в темну пору доби він, маючи право на керування транспортними засобами категорії “В”, рухався з перевищенням швидкості на власному автомобілі ВАЗ 21104, зі сторони с.Незаможне Ріпкинського району в напрямку м.Славутич. В автомобілі, крім ОСОБА_4, знаходились ще четверо пасажирів. На заокругленій ділянці дороги автомобіль наїхав на камінь, внаслідок чого перекинувся, а пасажири ОСОБА_2 і ОСОБА_3, отримали тілесні ушкодження. Вживши заходів щодо надання невідкладної медичної допомоги потерпілим, ОСОБА_4 власними силами доставив транспортний засіб в м.Славутич. Вподальшому ОСОБА_4 відшкодував потерпілим шкоду, завдану їх здоров”ю. Під час ДТП ОСОБА_4 був тверезим. У скоєному підсудний щиро кається.

     З урахуванням повного визнання підсудним своєї вини, судом визнано недоцільним дослідженння доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які учасниками судового розгляду не оспорюються.  

       Суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження,  а його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.    

     Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини пом»якшуючі покарання підсудного, а також відомості про особу винного.

     Обставинами, пом»якшуючими покарання підсудного, суд вважає щире каяття у скоєному та добровільне відшкодування шкоди, завданої злочином.

     Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_4, по справі не встановлено.

     З матеріалів справи вбачається, що підсудний раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, являється потерпілим від аварії на ЧАЕС 2 категорії.

     З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що покарання ОСОБА_4 необхідно визначити в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки підсудний вчинив  злочин з необережності, у стані алкогольного сп”яніння не перебуав, раніше Правил дорожнього руху України не порушував.

     Приймаючи до уваги сукупність пом”якшуючих покарання обставин, визнання підсудним своєї вини, а також враховуючи відомості про особу винного, суд вважає за доцільне, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку та покладенням обов»язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання  можливе без відбування покарання.

     Запобіжний захід підсудному, до набрання вироком чинності, необхідно залишити попереднім - підписку про невиїзд.  

     Речові докази - автомобіль ВАЗ 21104 д.н. НОМЕР_1, після набрання вироком чинності, необхідно повернути законному володільцю ОСОБА_4

     Покришку вилучену з місця події та пластикові уламки автомобіля, після набрання вироком чинності, необхідно знищити.          

     Судові витрати за проведення криміналістичних експертиз, у  розмірі 1856 грн. 64 коп., необхідно покласти на підсудного.

     Цивільний позов по справі не заявлено.

     Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд -

  ЗАСУДИВ:

        ОСОБА_4 - визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

     На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, у відповідності до ст.76 КК України, обов”язки:

-не виїжджати за межі України для постійного проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;  

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з”являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

     Запобіжний захід ОСОБА_4, до набрання вироком чинності, залишити попереднім - підписку про невиїзд.

     Стягнути з ОСОБА_4, в доход держави, витрати за проведення криміналістичних експертиз, у  розмірі 1856 грн. 64 коп. (а/с 48, 85).

     Речові докази - автомобіль ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_2, після набрання вироком чинності, повернути законному володільцю - ОСОБА_4 (а/с 40-41).

     Покришку вилучену з місця події та пластикові уламки, після набрання вироком чинності, необхідно знищити (а/с 80, 81а).    

     На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

       Суддя                                                                                          Є.А. Жовток