Справа № 2-8349/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Литвиненко І.В.
при секретарі Шульга Т.Є.,
за участю позивача, представника відповідача Степашка О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Київфундаментбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и в :
30.11.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Закритого акціонерного товариства «Київфундаментбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він працював на підприємстві відповідача з з 2005 по 2009 рік та був звільнений із роботи за п. 1 ст.. 40 КЗпП України, однак остаточного розрахунку при звільненні не провели.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив стягнути заборгованість по заробітній платі 15675 грн. 98 коп., вихідну допомогу 625 грн., середньомісячну заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення по день розгляду справи в суді.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, - в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, а в іншій частині просив відмовити в задоволенні позову, наголошуючи на те, що вже 1.07.2009 року позивач працевлаштувався на цьому ж підприємстві.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач працював на підприємстві відповідача машиністом копра шостого розряду та звільнений згідно наказу № 103-К від 01.06.2009 року, позивач був звільнений з роботи за скороченням чисельності, згідно із п. 1 ст. 40 КЗпП України.
При звільненні з позивачем розрахунку не було проведено. Відповідно до довідки № 105-12 від 27 грудня 2010 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 з урахуванням вихідної допомоги становить 15674 грн. 98 коп. ОСОБА_3. (а. с. 23).
Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата працівнику виплачується регулярно. Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх належних йому сум проводяться в день звільнення.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд, не погоджуючись із розрахунком відповідача щодо визначення середньомісячної та середньоденної заробітної плати, оскільки за основу взято заробітну плату позивача після звільнення 01.06.2009 року. Суд погоджуючись із розрахунком, наданим позивачем. вважає що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 складає 625 грн. та за період з 01.06.2009 року по 31.10.2010 року вона становить 10625 грн.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховнго суду України № 13 від 24 грудня 1999 року, встановиши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв‘язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного після пред‘явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Відповідачем не доведено відсутність його вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки розмір заборгованості по заробітній платі включає в себе і вихідну допомогу. Не підлягають стягненню на користь позивача 400 грн. за написання позовної заяви,оскільки не надано доказів, що ФОП ОСОБА_4 має право на надання правової допомоги. Також з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.. ст.. 116, 117 КЗпП України, суд,-
в и р і ш и в:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Київфундаментбуд» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 15675 грн. 98 коп. та середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10625 грн., а всього 26300 грн. 98 коп. (двадцять шість тисяч триста грн.. дев‘яноста вісім коп..)
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київфундаментбуд» на користь держави судовий збір в сумі 263 грн. 01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Литвиненко