№ 1-391/10
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
23 грудня 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гибало О.І.
при секретарі Водяній А.М.
з участю прокурора Ілліна В.А.
потерпілого ОСОБА_1 представника потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, а жителя м. Городище, АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утримання має неповнолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого в Городищенському коледжі Уманського національного університету садівництва, раніше не судимого, -
- за ч. 1 ст. 286 КК України,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 5 червня 2010 року близько 16 год. керуючи автомобілем «Деу-Ланос» № НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Леніна м. Сміла зі швидкістю близько 40 км/год в порушення вимог п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху при виконанні лівого повороту до магазину «Фуршет» проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не надав переваги в русі мотоциклу «Вайпер» № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 який рухався по вул. Леніна в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.
В результаті зіткнення водій мотоцикла ОСОБА_1. отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому та рани правого наколінника, численні забиття та садна правої ділянки голови, правого передпліччя та обох кистей, які за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до категорії середньої тяжкості.
Підсудний свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно рухаючись на автомобілі по вул. Леніна в м. Сміла при виконанні лівого повороту до магазину «Фуршет» не помітив мотоцикліста, який рухався йому назустріч, та виїхавши на смугу зустрічного руху зіткнувся з ним.
Крім власного визнання вини підсудним його винність в скоєному стверджується доказами зібраними в ході досудового слідства та дослідженими судом:
- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що проїжджаючи на мотоциклі мимо магазину «Фуршет» приблизно за 5 метрів побачив, що автомобіль «Деу-Ланос», який рухався йому назустріч, несподівано виїхав на смугу зустрічного руху і він уже не мав можливості уникнути зіткнення. Внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості;
- показаннями свідка ОСОБА_4, яка дала аналогічні показання;
- даними протоколу огляду місця події від 5 червня 2010 року в ході якого встановлено, що зіткнення транспортних засобів відбулось на смузі руху мотоцикліста (а.с. 9-21);
- даними протоколу огляду автомобіля та мотоцикла на яких зафіксовано сліди механічних пошкоджень характерних для ДТП (а.с.65-69);
- даними судово-медичної експертизи № 566 від 14 жовтня 2010 року про те, що ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому правого наколінника з раною на шкірі, численні забиття та садна правої лобної ділянки голови, правого передпліччя, та обох кистей рук, які за ознакою тривалості розладу здоров'я відносяться до категорії середньої тяжкості (а.с. 43);
Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, в скоєному щиро розкаявся, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, вчинив необережний злочин, на утримання має малолітню дитину, заподіяні збитки частково відшкодував, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України.
Хоча ОСОБА_3 і допустив грубе порушення Правил дорожнього руху і в результаті вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, але враховуючи те, що за кермом він був тверезий, тяжких наслідків від ДТП не наступило, то суд вважає за можливе не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Заявлений потерпілим цивільний позов на суму 26305.90 грн. підлягає до часткового задоволення. Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 8137 грн. за пошкодження мотоцикла задоволення не підлягають, оскільки згідно наявної в справі світлокопії свідоцтва про реєстрацію він не є його власником і керував даним транспортним засобом на підставі доручення (а.с. 31, ). З цих же підстав не підлягають до задоволення і витрати за проведення експертного товарознавчого дослідження в сумі 500 грн.
Оскільки дана ДТП є страховим випадком то відповідно до ст. 979 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов’язується виплатити страхувальнику або іншій особі, визначеній в договорі, страхову виплату. Таким страховиком, згідно наявного в справі страхового полісу № ВС/ 6089912 є СК «Оранта», з якою 18 грудня 2009 року було укладено договір страхування 3 типу строком на 1 рік.
Виходячи з вимог ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961 обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн., а за шкоду заподіяну життю та здоров'ю – 51000 грн. Розмір відповідальності страховика за заподіяну моральну шкоду відповідно до ст. 22 закону № 1961 становить 5 % ліміту встановленого п. 9.3 ст. 9 цього закону, тобто 2550 грн. (51000х0.05).
Таким чином страхова компанія повинна відшкодувати витрати на придбання ліків в сумі 1536.90 грн., оскільки ці вимоги підтверджені відповідними платіжними та медичними документами та витрати на пальне в сумі 332 грн.
Щодо відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди то суд вважає, що йому така шкода була реально заподіяна та виразилась в тому, що він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, переніс фізичний біль, хвилювання і страх за своє життя та здоров'я, змушений був проходити відповідне лікування внаслідок чого переніс душевні страждання, погіршення фізичного та психічного стану.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження які відносяться до категорії середньої тяжкості, суд вважає за необхідне на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 стягнути 6000 грн., з яких 2550 грн. сплачує страхова компанія, а решту 3450 грн. – підсудний..
Підлягають до задоволення за рахунок підсудного і витрати потерпілого за надання йому юридичної допомоги в сумі 800 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1 - річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 800 грн. за послуги адвоката та 3450 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 4250 грн.
Стягнути з СК «Оранта» на користь ОСОБА_1 1536.90 грн. за придбання ліків, 332 грн. витрачених на придбання пального та 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього – 4418.90 грн.
Речові докази: автомобіль «Део Ланос» № НОМЕР_1 та мотоцикл «Вайпер» № НОМЕР_2 – залишити у власності та користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідно, звільнивши їх від зобов’язань по зберігальних розписках (а.с. 55,71).
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Головуючий: